Як роблять УЗД сечового міхура?
УЗД сечового міхура - важлива частина діагностики, яка регулярно використовується в сучасній медицині. Саме за допомогою цього дослідження можна визначити, чи є якісь порушення в роботі сечового міхура, чи існують зміни в його структурі та розмірах. На основі отриманих даних лікар може поставити остаточний діагноз.
УЗД сечового міхура: основні показання до проведення
Подібне дослідження можуть призначати з абсолютно різних причин:
- Його призначають пацієнтам, які звернулися до лікаря з різного роду розладами сечовипускання, наприклад, прискорені позиви до виділення сечі, вміст у сечі кров`яних елементів і т.д.
- Крім того, УЗД сечового міхура - це невід`ємна частина діагностики для тих пацієнтів, які звернулися до лікаря зі скаргами на симптоми хвороб нирок і сечівника.
- Дослідження призначають чоловікам при можливих захворюваннях насінних бульбашок або передміхурової залози.
- Жінки також можуть бути відправлені на ультразвукову діагностику при підозрах на захворювання яєчників.
Крім того, УЗД обов`язково в тих випадках, коли результати аналізів пацієнта вказують на можливість розвитку якого-небудь захворювання сечостатевої системи.
УЗД сечового міхура: підготовка
Від правильної підготовки багато в чому залежать і результати ультразвукового дослідження. Для того щоб досягти максимально видимості, сечовий міхур потрібно наповнити - його обсяг повинен становити не менше 250 - 350 мілілітрів. Досягти подібного стану можна двома способами:
- За дві години до обстеження пацієнту рекомендується випити 1,5 - 2 літри рідини, не спорожняючи сечовий міхур.
- Існує і фізіологічний спосіб наповнення сечового міхура - пацієнт повинен утриматися від сечовипускання протягом 4 - 6 годин перед проведенням діагностики.
При недостатньому наповненні міхура лікар не зможе чітко проаналізувати розміри і структуру органу. У таких випадках пацієнта, як правило, просять почекати, або випити ще трохи рідини.
Як роблять УЗД сечового міхура?
Процедура ультразвукової діагностики досить проста і займає не більше 10 - 15 хвилин. Результати дослідження пацієнт отримує відразу ж після проведення обстеження. У більшості випадків УЗД сечового міхура проводять трансабдомінальним методом. Спочатку на живіт пацієнта наносять контактний гель, після чого сканують орган спеціальним приладом через передню черевну стінку.
У деяких випадках проводять трансректальну діагностику. При цьому в анальний отвір людини вводиться спеціальний зонд, який сканує орган через стінки прямого кишечника.
Варто відзначити, що процедура ультразвукової діагностики абсолютно безпечна для здоров`я людини. Крім того, вона безболісна. Пацієнт може лише поскаржитися на дискомфорт, пов`язаний з переповненим сечовим міхуром.
УЗД сечового міхура: що можна з`ясувати?
Для початку лікар повинен оглянути орган, визначити його розміри і форму, а також вивчити структуру і товщину стінки. Дуже важливо також з`ясувати точне місце розташування міхура щодо інших органів.
Крім того, під час дослідження можна визначити наявність будь-яких пухлин, новоутворень. УЗД також дає можливість побачити й виміряти розміри ниркових каменів. Таким же чином розглядають сечоводи і перевіряють їх на наявність розширень.
За допомогою ультразвукової діагностики доктор отримує можливість помітити запальний процес або які-небудь інші зміни в будові і функціях сечостатевої системи.
Результати УЗД необхідно доставити лікаря - вони дозволять йому підтвердити діагноз і призначити оптимальну схему лікування.