Ендометрит: симптоми, лікування, наслідки та форми

Запалення слизової матки називається ендометритом. Він може бути хронічним і гострим. Це захворювання обов`язково вимагає адекватного лікування, інакше може призвести до різних патологій, у тому числі і безпліддя.

Причому при такій його формі жінці завагітніти не допоможе навіть ЕКЗ. В цьому випадку єдиним варіантом буде скористатися послугами сурогатної матері.

В основному до таких тяжких наслідків призводить хронічний уповільнений ендометрит без явних симптомів. Він майже ніяк себе не проявляє, і жінка звертається до лікаря надто пізно, коли вже не може завагітніти або виносити дитину.

Як правило, гострий ендометрит, лікування якого повинно проводитися в стаціонарі, стає хронічним, якщо заходи прийняті несвоєчасно, неадекватно або взагалі не прийняті. Тому важливо звернутися до гінеколога при перших же ознаках захворювання, особливо, якщо цьому передували пологи, аборт, менструація, установка спіралі, хірургічна або діагностична маніпуляція.

Отже, гострий ендометрит симптоми:

• тахікардія;

• підвищення температури до 38;

• озноб;

• біль і важкість у жівоте;

• порушення сну, неспокій, раздражітельность;

• іноді запори;

• болючість при пальпації;

• гнійні виділення з кровью;

• матка збільшена, її консистенція більш мягкая;

• В аналізі крові підвищені ШОЕ і лейкоцити.

Зазвичай запалення виявляється через кілька діб після потрапляння інфекції. При адекватному лікуванні через 10 діб настає одужання. Інакше захворювання стане хронічним. А з ним впоратися набагато складніше.

Хронічний ендометрит симптоми:

• маткові кровотеченія;

• кров`янисті виділення після і до менструацій, а також між ними;

• періодичні гнійні виділення;

• при огляді пальпація матки безболісна, але вона ущільнена і увелічена;

• ниючі болі в животі, що віддають у поясніцу;

• невиношування вагітності або безпліддя.

Для його діагностики використовують вишкрібання матки з подальшим дослідженням зіскрібка ендометрію. Маніпуляцію проводять на 9 день циклу. Крім того, УЗД допомагає виявити зміни в структурі ендометрію.

Якщо лікар підозрює у пацієнтки гострий ендометрит, симптоми підтверджуються дослідженнями, то вона направляється в стаціонар. Там їй обов`язково призначається постільний режим, контроль функції кишечника, дієта. Жінці виписуються антибіотики. Прикладається холод до живота в перші кілька діб. Крім того, призначаються антигістамінні, протизапальні та загальнозміцнюючі препарати.

Ендометрит може бути специфічний, тобто спричинений гонококами, хламідіями та іншими мікроорганізмами, яких в нормі не повинно бути в організмі. Як правило, до нього приводять ЗПСШ.

Збудникам неспецифічного ендометриту є умовно-патогенна флора, тобто організми, які в невеликій кількості можуть бути присутні в організмі. Однак коли їх стає занадто багато, вони викликають запалення.

Для лікування хронічного ендометриту використовують загальнозміцнюючі, седативні, антигістамінні препарати та вітаміни. Крім того, застосовують такі фізіотерапевтичні процедури, як голковколювання, УФО, УВЧ, електрофорез з цинком або йодом, ультразвук.

Якщо є маткові кровотечі, то використовують дицинон, аминокапроновую кислоту, гормональний гомеостаз. Застосовують імуностимулюючу терапію. Якщо з`являються ознаки загострення, то використовують антибактеріальні препарати.

Важливий компонент лікування хронічного ендометриту - це нормалізація вагінальної мікрофлори. Для цього використовуються вагінальні тампони з бифидумбактерином, лактобактерином.

Отже, якщо жінка підозрює у себе гострий чи хронічний ендометрит, симптоми і дослідження підтверджують побоювання, то треба негайно звернутися до лікаря. Оскільки несвоєчасне і неадекватне лікування може позбавити її радості материнства, а також стати причиною маткових кровотеч та інших проблем.