Лоскіт ніг: і сміх, і сльози

Бояться лоскоту не тільки люди, але і щури, і мавпи. Вчені досі не можуть зрозуміти, чому вплив на покриви шкіри в деяких місцях викликає у людини збудження, вереск і регіт, а також чому ці рефлекторні відчуття не зникли в процесі еволюції. Сьогодні, як правило, люди один одного лоскочуть як жарт і просто для того, щоб змусити людину розсміятися. Але виявляється, все не так радісно.

Лоскіт ніг - витончена катування

Психолог з США Крістіна Харріс одного разу провела дослідження. Вона сфотографувала людей в момент лоскоту і виявила на їхніх обличчях вираження не щастя, а страждання. Виходячи з цього, можна зробити висновок про те, що людина, яку лоскочуть, хоч і сміється, але відчуває не задоволення, а муку. Підтверджують це і деякі історичні факти. Так, у римлян в стародавні часи лоскіт ніг була способом катування. Кінцівки жертви фіксували в нерухомому положенні, і кожен проходить повз людина могла почухати голі ступні. Лоскіт ніг вироблялася і більш витонченими методами, наприклад, ступні посипали сіллю, яку згодом злизували вівці.

Чому вона викликає сміх?

Чарльз Дарвін одного разу висловив припущення про те, що лоскіт ніг або інших областей тіла сприяє зміцненню соціальних зв`язків. Сучасні ж психологи схиляються до версії про те, що породжувані нею відчуття - це своєрідний рефлекс, покликаний захистити вразливі зони тіла. Найчутливіші місця для лоскотання - ступні, пахвові западини, область талії. Така дія сприймається організмом як зовнішнє роздратування, якого потрібно уникати. Ось чому ми рефлекторно намагаємося ухилитися, коли нас чіпають за найбільш чутливі місця.

Багато хлопців вважають, що лоскіт ніг дівчат легким пір`їнкою викликає вельми приємні відчуття, і тому часто її практикують. Бути може, й правда таким способом можна принести задоволення. Але коли людина піддається сильної лоскоту, яка породжує вереск і сміх, приємні емоції він навряд чи відчуває. Психологи вважають, що виникає при лоскотанні регіт - це чистий рефлекс. Інша точка зору визначає його як своєрідну розрядку організму: спочатку людина відчуває переляк, а зрозумівши, що небезпеки немає, починає сміятися. Дарвін ж пов`язував таку реакцію з почуттям гумору.

Але чому ж лоскіт самого себе не породжує сміх? Над цим питанням замислювався ще Аристотель. Він прийшов до висновку, що будь-яка дія, що виходить від самої людини, не представляє для нього небезпеки, тому організм його просто ігнорує. Здогадку Аристотеля підтверджують і сучасні дослідники. Один експеримент, вироблений за допомогою магнітно-резонансного томографа, показав, що мозок людей, яких лоскотав хтось сторонній, був набагато активніше, ніж тих, хто лоскотав себе сам. Багато що залежить і від того, хто конкретно на вас впливає. Так, наприклад, лоскіт ніг дітей батьками викликає у малюків веселий сміх. А ось таким же маніпуляціям малознайомих або неприємних дітлахам людей тіло починає опиратися і відторгати вплив.