Нейроциркуляторна дистонія, симптоми і способи лікування.

Нейроциркуляторна дистонія являє собою різновид вегетосудинної дисфункції. Дана патологія зустрічається переважно у людей молодого віку і має функціональну природу. Як правило, нейроциркуляторна дистонія (далі НЦД) характеризується розладами серцево-судинної системи. У юнаків і подростов НЦД обумовлена невідповідністю фізичного розвитку та нейроендокринної регуляції.

В основному НЦД розвивається в результаті астенічного синдрому після перенесених захворювань інфекційного характеру. Також причинами виникнення цього захворювання можуть бути інтоксикації різного роду, недосипання, неправильний режим харчування, як розумовий, так і фізична перевтома. У ряді випадків відзначається спадкова схильність до патологічних вазомоторним реакцій.

Нейроциркуляторна дистонія, симптоми якої обумовлені неврозоподібних станом, характеризується слабкістю, підвищеною стомлюваністю, розладами сну, дратівливістю.

Згідно з функціональними циркуляторних розладів, НДЦ можна класифікувати на три основні типи, а саме кардіальний, гіпотензивний і гіпертензивний.

Нейроциркуляторна дистонія кардіального типу встановлюється за відсутності значних змін артеріального тиску згідно скаргами на деякі перебої в області серця. В окремих випадках вирішальними симптомами стають задишка при фізичному навантаженні і об`єктивні відхилення в діяльності серця. Сюди можна віднести тенденцію до тахікардії, виражену дихальну аритмію, наявність наджелудочковой екстрасистолії, пароксизми тахікардії та неадекватні навантаження змін серцевого викиду.

НЦД за гіпотензивним типом характеризується наявністю симптомів хронічної судинної недостатності, для якої характерна гіпотензія вен, в деяких випадках гіпотензія артерій. У більшої кількості хворих відзначається знижений серцевий індекс, при цьому підвищено периферичний судинний опір. У ряду хворих знижується рівень симпатичної активності. Найчастіше хворі скаржаться на підвищену стомлюваність, слабкість в м`язах, головний біль, мерзлякуватість стоп і кистей, схильність до ортостатичних проявам, аж до непритомного стану. У більшості хворих спостерігається астенічний статура, бліда шкіра. Досить часто знижується пульсовий артеріальний тиск і спостерігаються ознаки тахікардії.

Для НЦД за гіпертензивним типом характерно транзиторне підвищення артеріального тиску. Майже у половини хворих даний симптом не сполучається з різного роду змінами самопочуття і, як правило, вперше виявляється лише під час проведення медичного огляду. Іноді можливі скарги на втомлюваність, серцебиття і головний біль. НЦД за цим типом практично збігається з станом, який визначається як прикордонна артеріальна гіпертензія.

Нейроциркуляторна дистонія, лікування якої зводиться до застосування немедикаментозних методів, відзначається мало не в половини населення. Як правило, у разі виявлення цього захворювання рекомендовано нормалізувати спосіб життя, зайнятися гартують і фізкультурою. Широко застосовується санаторно-курортне лікування, бальнеотерапія і фізіотерапія. При розладах сну і підвищеної дратівливості показано застосування седативних препаратів. В окремих випадках призначають лікарські препарати, що містять у своєму складі алкалоїди ріжків. А ортостатические розлади попереджають прийомом фетанола або кофеїну. При гіпотензивну типі НЦД - у тому випадку, коли спостерігаються ортостатичні розлади, - призначають спеціальні вправи, які тренують м`язи черевного преса і ніг. При гіпертензивною типі НЦД іноді показаний нетривалий прийом бета-блокаторів. Прогноз при цьому захворюванні завжди сприятливий.