Діабетична нефропатія

Основними факторами захворювання вважаються хронічна гіперглікемія, тривалий перебіг цукрового діабету, дисліпідемія, артеріальна гіпертензія. Діабетична нефропатія характеризується ураженням клубочкового апарату нирки. Захворювання частіше виявляється у чоловіків та осіб, у яких діабет першого типу розвинувся у віці до 15 років. Діабетична нефропатія розвивається в 30 відсотках випадків захворювань цукровий діабет.

Раннє клінічний прояв захворювання може виражатися в артеріальної гіпертензії. Діабетична нефропатія в пізніх проявах виражається в ниркової недостатності і нефротичному синдромі. Скринінг у осіб, які страждають на діабет, передбачає щорічне тестування на нефропатию через п`ять років після початку захворювання. Також необхідно щорічне дослідження рівня креатіаніна для того щоб розрахувати СКФ, тобто показники швидкості клубочкової фільтрації. Діабетична нефропатія на початкових стадіях характеризується підвищенням СКФ, яка знижується при розвитку ниркової недостатності.

Нефропатія нирок досягає піку свого розвитку через 18-20 років після початку появи цукрового діабету. Свідченням незворотності такого процесу, як нефропатія при цукровому діабеті, є протеїнурія. Приблизно через 10-12 років після початку перебігу протеїнурії розвивається уремія, яка призводить до стану хронічної недостатності нирок.

Головними умовами профілактики нефропатії є підтримання в нормі артеріального тиску і компенсація цукрового діабету. Рекомендується зменшити споживання їжі, що містить білки. Пацієнтам призначається застосування блокаторів рецепторів ангіотезіна і інгібіторів АПФ. При
артеріальної гіпертензії ці засоби призначають в гіпотензивних дозах. Ці препарати запобігають перехід мікроальбумінурії в протеїнурію. У деяких випадках така терапія, поєднана з компенсацією діабету, призводить до ліквідації мікроальбумінурії. Рекомендовано споживання солі не більше 3 грамів на добу.

У стадії хронічного перебігу ниркової недостатності слід проводити корекцію цукрознижаючої терапії. Пацієнтів з 2-м типом цукрового діабету переводять на інсулінотерапію, так як прийом таблетованих засобів
може призвести до розвитку важкої гіпоглікемії. У переважної більшості хворих знижується потреба в інсуліні, так як нирки є основним місцем його метаболізму.

Підвищення рівня креатиніну ставить питання про хірургічних та екстракорпоральних методах лікування. До хірургічних способів відноситься трансплантація нирки, а екстракорпоральних увазі перитональному діаліз і гемодіаліз.

У половини пацієнтів з цукровим діабетом першого типу при виявленні протеїнурії розвиток ниркової хронічній недостатності спостерігається протягом 10 років. Діабетична нефропатія є причиною смерті 15% пацієнтів внаслідок ниркової хронічній недостатності у осіб молодше 50 років.

На сьогоднішній день нефропатія є основною причиною смертності та високої інвалідизації пацієнтів з цукровим діабетом. Профілактикою розвитку нефропатії є контроль артеріального тиску, коли показники не перевищують показань 130/85. Необхідно повністю відмовитися від тютюнопаління, оскільки нікотин призводить до пошкоджень внутрішнього шару судинних стінок і має загальним судинозвужувальну ефектом. Необхідною умовою профілактики діабетичної нефропатії є підтримання цукру в крові в межах норми і нормалізації артеріального тиску. На певній стадії захворювання призначається спеціальна дієта з добовим вмістом білків не більше 30% від загального обсягу раціону.