Нирковий тиск. Симптоми і клінічний перебіг захворювання

Нирковий тиск, симптоми якого складаються з безлічі факторів, по суті своїй є артеріальною гіпертензією, викликаної захворюваннями паренхіми нирок або ниркових судин. Близько 30-35% страждають від гіпертензії людей мають супутні захворювання нирок, через які і з`являється стійке підвищення тиску, адже тиск і нирки найчастіше взаємопов`язані.

Нефрогенна гіпертензія ділиться на два типи: вазоренальна і паренхіматозна і обидва вони впливають на нирковий тиск. Симптоми при цьому можуть бути дуже розмиті і часто приймаються за інші захворювання. Вазоренальна гіпертензія розвивається через одностороннього або двостороннього стенозу або оклюзії ниркової артерії, а також її гілок. Вазоренальна гіпертензія може бути як набутого, так і вродженого характеру. Паренхіматозна гіпертензія, в переважній більшості випадків, обумовлена двостороннім хронічним пієлонефритом або ж іншими захворюваннями нирок, наприклад: нефролітіаз (Камені в нирках), туберкульоз, пухлинні процеси, кісти, гідронефроз, полікістоз і ряд інших захворювань.

У середньому, вазоренальна гіпертензія зустрічається у 5-12% осіб, які страждають від артеріальної гіпертензії. Є кілька основних вроджених причин вазоренальної гіпертензії, до яких відносяться: аневризма, дисплазія та інші патологічні аномалії розвитку ниркових артерій, артеріовенозна фістула. Серед причин, характерних для придбаної форми вазоренальної гіпертензії можна виділити: стеноз ниркової артерії в слідстві атеросклерозу, зміни ниркових артерій через прогресуючого нефроптоз, емболія або тромбоз ниркових артерій або їх гілок, панартериит, здавлення артерії нирки ззовні (пухлини, кісти і т. д.).

Симптоми і клінічні прояви вазоренальної гіпертензії

Вазоренальна гіпертензія має місце серед всіх вікових категорій, але, найчастіше зустрічається у людей до 50-ти років (93% від усіх випадків). Найбільш частим ураженням ниркової артерії є атеросклеротичний склероз. Цей вид патології, в основному, зустрічається серед осіб чоловічої статі у віці від 35 до 40 років. У жінок основним етіологічним фактором розвитку захворювання є фібромускулярний стеноз ниркових артерій і зустрічається серед молодих дівчат.

Нирковий тиск, симптоми якого характеризуються раптовим виникненням і швидким (часто злоякісним, в 18-30% випадків) перебігом. Гіпертензія супроводжується дуже високим рівнем діастолічного тиску (110-125 мм рт.ст. і більше) - рідко можливе виникнення кризу. Розпізнається вазоренальна гіпертензія частіше випадково.

Діагностика

Щоб розпізнати наявність вазоренальної гіпертензії, слід провести три етапи дослідження. На першому етапі визначається необхідність аортографии. Для цього збирається детальний анамнез, використовуються інші загальноклінічні методи дослідження. В анамнезі часто відзначається відсутність спадкового характеру захворювання, поява гіпертензії після болів в області попереку. Нирковий тиск, симптоми якого завжди розмиті, дуже складно діагностується і вимагає негайного звернення до лікаря при перших проявах.

Другий етап включає в себе проведення аортографії і артеріографії нирок і, при виявленні будь-яких змін в нирках, проводиться забір крові з ниркових вен. Кров досліджується на активність в плазмі реніну в наступному етапі діагностики.

Останнім етапом обстеження є спроба встановити залежність артеріальної гіпертензії від виявлених патологічних змін в системі ниркової артерії. Для доказу цієї точки зору застосовуються методи ізотопної ренографии, ексреторной урографии і дослідження активності реніну. В 8-10% випадків у хворих розвивається потужне колатеральний кровообіг, яке компенсує функціональні порушення ураженої нирки.

Лікування

Нирковий тиск, лікування народними засобами якого може привести тільки до розвитку серйозних ускладнень, повинно виправлятися за допомогою оперативного втручання, метою якого є відновлення магістрального кровообігу ниркових артерій.