Жовтяниця (гепатит А). Опис захворювання

Перш ніж почати опис патології, слід уточнити: хвороба Боткіна (Жовтяниця) - це який гепатит? Медики відносять її до типу А. Даний стан поширене повсюдно. Захворювання розподіляється нерівномірно по країнах і континентах або в рамках однієї держави.

Причини зараження

Джерелами зараження є носії всіх форм гострих інфекційних процесів. Основну епідеміологічну небезпеку становлять хворі з безсимптомними і безжовтяничними формами. У другій половині інкубаційного періоду починається виділення збудника з каловими масами. Вірусемія носить короткочасний характер. Максимальна ймовірність зараження відзначається в останні десять діб інкубаційного і протягом преджелтушного періоду. Після прояви симптомів патології різко знижується частота виявлення у фекаліях антигену вірусу. Жовтяниця (гепатит А) відрізняється сезонністю розвитку. Найбільш високий епідеміологічний ризик восени і взимку. Як правило, підвищення захворюваності відзначається з липня по серпень, досягаючи поступово максимуму з жовтня по листопад. У першій половині наступаючого року захворюваність іде на спад.

Як відбувається зараження

Збудник патології передається фекально-оральним, в ряді випадків - контактно-побутовим способом. Вірус проникає в організм людей при вживанні ними інфікованої їжі і води. Заражає доза становить порядку 100-1000 частинок. У практиці описані випадки парентерального проникнення інфекції. Найчастіше це зазначалося при переливанні крові або її компонентів. Досить високою сприйнятливістю до вірусу мають діти. Жовтяниця (гепатит А) також вельми поширена в організованих колективах. Після перенесеного захворювання виробляється стійкий, тривалий, а в ряді випадків довічний імунітет. Клінічні форми патології формують більш стійку захист, ніж безсимптомні.

Механізм розвитку хвороби

Жовтяниця (гепатит А) гострого перебігу розвивається при ураженні гепатотоксичними факторами або при проникненні в клітини печінки інфекції. Патогенез обумовлюється формуванням аутоімунної реакції - продукцією антитіл в організмі до власних тканин. При зазначених процесах відбувається запалення, пошкодження і руйнування гепатоцитів, порушення діяльності печінки. Хронічний перебіг захворювання виникає при недостатньо вилікуваних або занедбаному гострому стані. Часто хвороба переходить у цироз.

Симптоми

Жовтяниця (гепатит А) в легкій формі часто протікає без будь-яких проявів і в багатьох випадках не діагностується. Процес може стати хронічним, якщо не буде виявлено при профілактичних обстеженнях. Патологія може супроводжуватися свербінням шкіри, появою червоних крапок на шкірному покриві (петехій), невротичними проявами, брадикардією. У хронічному перебігу хвороба має такі симптоми, як підвищена стомлюваність, слабкість, порушення сну, психічна лабільність, болі в голові. У деяких випадках з`являється нудота, виникають блювотні рефлекси, неприємний смак у роті, розлади діяльності шлунка, запори.

Як лікувати жовтяницю?

Терапія гострих станів здійснюється в стаціонарних умовах. Пацієнту, крім консервативного лікування, призначається спеціальна дієта. У важких випадках хворого переводять на постільний режим. Як лікування застосовуються дезінтоксикаційні інфузії, що сприяють компенсації втраченої печінкової функції. Терапія включає в себе прийом гепатопротекторів, призначення яких здійснює лікар.