Хронічний холецистит - лікування і симптоматика захворювання

Хронічний холецистит - це тривалий запалення жовчного міхура. Основною причиною розвитку цього захворювання є умовно-патогенна мікрофлора, представлена стрептококом, стафілококом, кишковою паличкою. Інфекція никнуть в жовчний міхур з потоком крові, лімфи, з просвіту кишечника і внутріпечечночних жовчних ходів. До розвитку холециститу призводить також тривалий застій жовчі в жовчовивідних шляхах і в жовчному міхурі, зміна фізичних властивостей і хімічного складу жовчі. Тривалий застій жовчі провокує утворення каменів - розвивається хронічний холецистит.

Клінічна картина

Клініка захворювання характеризується тривалим прогресуючим перебігом з періодичним загостренням процесу. Основний симптом захворювання - біль, що локалізується в правому підребер`ї. Цей біль ниючий, нерідко віддає в праву верхню частину тіла, рідше спостерігається іррадіація болю в ліве підребер`я.

Диспепсичний синдром проявляється нудотою, часто переходить у блювоту, що не приносить полегшення. Часто спостерігається підйом температури тіла до субфебрильних або навіть підвищених цифр. Хворий займає вимушене положення на правому боці або на спині. Пульс частий, АТ знижений. Типовий позитивний симптом Ортнера - болючість при постукуванні по краю правої реберної дуги.

Калькульозний хронічний холецистит, симптоми, лікування якого відрізняються від звичайного запалення жовчного міхура, проявляється періодичним розвитком нападів печінкової коліки.

Діагноз підтверджується проведенням УЗД, термографія, холецистографії, даними загального аналізу крові.

Лікування хронічного холециститу

Якщо у пацієнта діагностовано хронічний холецистит, лікування має бути комплексним, тривалим і безперервним. У фазі загострення захворювання показано стаціонарне лікування, в період ремісії - амбулаторне. Комплексна терапія хронічного холециститу включає в себе призначення дієти, медикаментозних препаратів і фізіотерапевтичних методів лікування.

Особливості харчування роблять значний вплив на патологію органів травлення, до якої належить і хронічний холецистит. Лікування слід починати з призначення дієти. Дієта передбачає виключення з харчового раціону жирних і смажених страв, переважне вживання молочних продуктів, овочів і фруктів, нежирних сортів риби і м`яса. Пацієнт повинен дотримуватися дієти як в стадії ремісії, так і у фазі загострення.

У лікуванні хронічного холециститу використовуються антибактеріальні препарати, спазмолітики, анальгетики, жовчогінні засоби. У період стихання загострення на область правого підребер`я прикладають грілку. У цей час показано призначення фізіотерапевтичних процедур: парафінових або озокеритових аплікацій, УВЧ, діатермії, електрофорезу. У фазі ремісії корисно призначення ЛФК, санаторно-курортне лікування.

У тому випадку, якщо при проведенні інструментальних досліджень виявлено калькульозний хронічний холецистит, лікування може бути як терапевтичним, так і хірургічним. При калькульозному холециститі тактика лікування залежить від розмірів каменів у жовчному міхурі. Невеликі камені і пісок можуть самостійно виходити з жовчного міхура, не приводячи до розвитку ускладнень. У такому випадку лікування калькульозного холециститу нічим не відрізняється від лікування звичайного хронічного холециститу.

При наявності великих каменів протипоказане призначення жовчогінних препаратів, теплових процедур на область правого підребер`я.

Показаннями до призначення оперативного втручання є часті напади печінкової коліки, механічна жовтяниця, нагноєння і водянка жовчного міхура, розрив стінки міхура з розвитком жовчного перитоніту.

Пацієнт повинен пам`ятати, що якщо виявлено хронічний холецистит, лікування буде ефективно тільки при повному виконанні всіх лікарських рекомендацій.