Ерозивний гастродуоденіт: діагностика, лікування та профілактика. Ерозивний гастродуоденіт: лікування народними засобами

За медичними даними, більше 80% всіх захворювань припадає на травну систему. Найпоширенішою патологією є ерозивний гастродуоденіт. Що ж це таке? Це хвороба запального характеру, при якій на слизовій оболонці шлунка утворюються численні ерозійні освіти і виразки зі слізістофібрінозним вмістом. Крім цього, уражається слизова дванадцятипалої кишки. При цьому порушується живлення слизової, спостерігається підвищена кислотність шлунка (гіперсекреція), виникає сильна набряклість.

Екзогенні фактори розвитку

До найбільш приватних причин виникнення захворювання відносять наступні фактори:

- тривале лікування антибактеріальними медікаментамі-

- зловживання шкідливою їжею (жирна, гостра, напівфабрикати) -

- інфекційні патології ротової порожнини і глоткі-

- часте вживання алкоголю, Куріння-

- бактерії хелікобактер пілорі (H.pylori), які викликають ерозивно-геморагічний гастродуоденіт (науково доведений факт).

Ендогенні фактори

Під дією негативних факторів (жовчні кислоти, соляна кислота) на стінках шлунка з`являються виразки і утворюються ранки, які часто (при відсутності належної терапії) призводять до появи виразок дванадцятипалої кишки і шлунку. Провокують появу даної патології: гормональні нарушенія- постійні депресивні стани, негативним чином позначається на нервовій системі-генетична (спадкова) схильність. Ерозивний гастродуоденіт також можуть викликати розлади в імунній системі.

Класифікація

Систематизація заснована на морфологічних змінах (структурних) і тривалості перебігу недуги. Гастродуоденіт можна розділити на кілька форм: гостру (до трьох місяців) і хронічну (більше півроку).

При катаральній стадії слизова не береться під руйнуванню. При діагностуванні видна набряклість, почервоніння. Дана форма недуги легко виліковується.

Еритематозний гастродуоденіт з`являється після катаральної форми і відрізняється вираженим почервонінням.

Якщо є хронічний ерозивний гастродуоденіт, нерідко виникає кишкова метаплазія (поява в шлунку слизових клітин, в нормі вони відсутні).

Клінічна картина

На початковій стадії прояви недуги практично не виникають. Надалі у пацієнта відзначаються переймоподібні больові відчуття, особливо після прийому їжі в результаті утворення рубцово-виразкової деформації в пілородуоденальних зоні.

Ерозивний гастродуоденіт симптоми має наступні: відчуття тяжкості в шлунку, нудота, блювання, кисла відрижка, печія. Відзначається блідість шкірних покривів і зниження апетиту. Хворий скаржиться на неприємний присмак в ротовій порожнині і нестабільний стілець (діарея, запор).

Методи діагностики

У ряді випадків застосовується фіброгастроскоп (ФГДС) - сучасний метод обстеження стравоходу, дванадцятипалої кишки і шлунку. Для цих цілей використовується спеціальний апарат під назвою фіброгастроскоп. За допомогою даної медичної процедури лікар-гастроентеролог визначає вираженість запалення, розміри і кількість ерозійних утворень.

Фіброгастроскоп не проводиться при сильному блювотний рефлекс. Таким людям рекомендована рентгенографія, ультразвукове дослідження і біопсія (при необхідності). Уточнивши діагноз, доктор призначає відповідну терапію. Крім цього, береться аналіз крові на наявність лейкоцитів і ШОЕ (їх підвищення вказує на патологію).

Як лікувати ерозивний гастродуоденіт: медикаментозна терапія

Призначаються такі лікарські препарати:

- антибактеріальні засоби («Амоксицилін», «Метронідазол»), вони ліквідують бактерії хелікобактер пілорі-

- ліки вісмуту («Де-нол») - надають терпку дію і знімають воспаленіе-

- антациди («Алмагель», «Маалокс») - зменшують кислотність і знижують агресивну вплив негативних факторів.

Хронічний ерозивний гастродуоденіт лікується довше і включає обов`язкове дотримання дієти, яка передбачає виключення з раціону продуктів з волокнистої структурою та грубою клітковиною (висівковий хліб, ріпа, жилаве м`ясо, редис). Також слід повністю відмовитися від будь-якого алкоголю, тютюну, газованих напоїв, консервів, кави, міцного чаю, смажених і солоних страв. Їжа повинна бути теплою і термічно обробленої.

Під час приготування їжі необхідно обмежити споживання спецій. Їжу рекомендується вживати кожні 2-3 години невеликими порціями. Обов`язковими продуктами є наступні: парові котлетки, тефтелі, вівсяна і манна каші, слизисті супи, киселі, яйця некруто, нежирна сметана, твердий сир нежирних сортів, молоко пастеризоване. Всі перераховані продукти харчування мають антацидним ефектом.

Терапія за допомогою народних засобів

Лікарськими травами можна полегшити стан хворого і навіть вилікувати ерозивний гастродуоденіт. Лікування народними засобами у поєднанні з традиційними методами терапії показує гарні результати:

- Дві частини трави звіробою, деревію, квіток ромашки змішати з однією частиною чистотілу. Всі компоненти перемолоти в кавомашині до порошкоподібного стану, висипати в термос і залити 500 мл кип`яченої води. Дати настоятися ніч і приймати перед їжею по 1/3 склянки. Тривалість терапії - 1,5 місяця.

- Одну частину звіробою, листя мучниці, плодів шипшини змішати з двома частинами цикорію, золототисячника і чотирма частинами трави рутки. Зробити з рослин порошок. Дві великі ложки залити 500 мл окропу, настояти ніч і випивати відвар по frac14- склянки перед їдою.

- Перемолоти три частини плодів кмину, вісім частин звіробою, подорожника, сухоцвіту, чотири частини споришу, золототисячника, дві частини кореневища аїру, м`яти звичайної і одну частину деревію. Заварити від усієї маси дві ложки в 500 мл гарячої води, настояти всю ніч і випивати по чверті склянки.

Добрими протизапальними властивостями володіють масло обліпихи і мед. Включайте ці компоненти в свій раціон. Але перед застосуванням рослинних відварів радимо пройти консультацію у лікаря, оскільки деякі трави можуть викликати негативні реакції. Щоб уберегтися від даної патології, правильно харчуйтеся і регулярно перевіряти.