Порушення толерантності до глюкози: симптоми, лікування, причини. Чим небезпечне порушення толерантності до глюкози?

Порушення толерантності до глюкози - проблема досить поширена. Саме тому багато людей цікавляться додатковою інформацією про те, що ж являє собою подібний стан. Які причини виникнення порушень? Якими симптомами супроводжується патологія? Які методи діагностики та лікування пропонує сучасна медицина?

Що являє собою подібне порушення?

Що таке порушення толерантності до глюкози? При подібному стані у людини спостерігається підвищення рівня глюкози в крові. Кількість цукру - вище нормального, але в той же час нижче, ніж те, при якому пацієнтам ставлять діагноз "цукровий діабет другого типу".

Таким чином, порушення толерантності є одним з факторів ризику. Результати недавно проведених наукових досліджень довели, що приблизно у третини пацієнтів зрештою розвивається цукрових діабет. Тим не менш, при дотриманні деяких правил і грамотно підібраному медикаментозному лікуванні метаболізм нормалізується.

Основні причини розвитку толерантності до глюкози

Далеко не у всіх випадках лікарі можуть визначити, чому у пацієнта розвинулася подібна хвороба. Проте вдалося з`ясувати основні причини порушення толерантності до глюкози:

• У першу чергу варто згадати про генетичну схильність, яка має місце в багатьох випадках. Якщо у когось з ваших близьких родичів є цукровий діабет, ймовірність розвитку подібного стану збільшується в рази.
• У деяких пацієнтів в процесі діагностики виявляється так звана інсулінорезистентність, при якій чутливість клітин до інсуліну порушується.
• У деяких випадках порушення толерантності до глюкози розвивається в результаті захворювань підшлункової залози, при яких порушується її секреторна активність. Наприклад, проблеми з вуглеводним обміном можуть з`являтися на тлі панкреатиту.
• До причин також можна віднести і деякі хвороби ендокринної системи, які супроводжуються порушеннями метаболізму і підвищенням рівня цукру в крові (наприклад, хвороба Іценко-Кушинга).
• Одним з факторів ризику є і ожиріння.
• Сидячий спосіб життя також негативно позначається на роботі організму.
• Іноді зміна кількості цукру в крові пов`язано з прийомом лікарських препаратів, зокрема, гормональних засобів (в більшості випадків «винуватцями» стають глюкокортикоїди).

Порушення толерантності до глюкози: симптоми

На жаль, подібна патологія в більшості випадків протікає безсимптомно. Пацієнти рідко скаржаться на погіршення самопочуття або ж просто його не помічають. До слова, в більшості своїй люди з подібним діагнозом страждають від надмірної ваги, що пов`язано з порушенням нормальних процесів метаболізму.

У міру посилення розладів вуглеводного обміну починають з`являтися характерні ознаки, якими супроводжується порушення толерантності до глюкози. Симптоми в даному випадку - це спрага, відчуття сухості в роті і підвищене споживання рідини. Відповідно, у пацієнтів спостерігається і прискорене сечовипускання. На тлі гормональних і метаболічних розладів спостерігається значно зниження імунного захисту - люди стають украй сприйнятливі до запальних і грибкових захворювань.

Чим небезпечне такий розлад?

Безумовно, багато пацієнтів з таким діагнозом цікавляться питаннями про те, чим небезпечне порушення толерантності до глюкози. В першу чергу подібний стан вважається небезпечним тому, що при відсутності лікування дуже високий ризик розвитку всім відомого підступного захворювання, а саме цукрового діабету 2 типу. З іншого боку, такий розлад підвищує ймовірність розвитку захворювань серцево-судинної системи.

Основні методи діагностики

Діагноз "порушення толерантності до глюкози" може поставити тільки лікар. Для початку фахівець проведе огляд і збере анамнез (наявність тих чи інших скарг з боку пацієнта, інформація про раніше перенесені захворювання, наявність в сім`ї людей з діабетом і т. Д.).

У подальший проводиться стандартний аналіз крові на рівень цукру. Забір зразків проводиться з ранку, натщесерце. Подібну процедуру проводять в будь-якій поліклініці. Як правило, рівень глюкози у таких пацієнтів перевищує 5,5 ммоль / л. Тим не менш, для встановлення точного діагнозу потрібен спеціальний тест на толерантність до глюкози.

Тест і показання до його проведення

Подібне дослідження на сьогоднішній день є одним з найбільш доступних і ефективних методів діагностики стану під назвою «порушення толерантності до глюкози». Але хоча тестування це досить просте, тут вкрай важлива правильна підготовка.

Протягом кілька днів перед забором крові пацієнтові рекомендують уникати стресів і підвищеної фізичної активності. Процедура проводиться з ранку і натщесерце (не раніше, ніж через 10 годин після останнього прийому їжі). Спочатку у пацієнта беруть порцію крові, після чого пропонують випити розчинений у теплій воді порошок глюкози. Через 2 години проводять повторний забір крові. У лабораторних умовах визначають рівень цукру в зразках і порівнюють результати.

Якщо до прийому глюкози рівень цукру в крові становив 6,1-5,5 ммоль, а через дві години різко підскочив до 7,8-11,0 ммоль / л, то вже можна говорити про порушення толерантності.

Насправді фахівці рекомендують проходити подібне тестування кожній людині хоча б раз на два роки - це дуже ефективна профілактична обережність, яка допоможе виявити хворобу на ранній стадії. Тим не менш, є деякі групи ризику, для яких аналіз є обов`язковим. Наприклад, на тестування нерідко відправляють людей з генетичною схильністю до діабету, а також пацієнтів, які страждають від ожиріння, артеріальної гіпертензії, підвищеного рівня холестерину, атеросклерозу, нейропатії неясного походження.

Порушення толерантності до глюкози: лікування

Якщо тест на толерантність дав позитивний результат, то вам негайно потрібно звернутися до ендокринолога. Тільки фахівець знає, який терапії вимагає порушення толерантності до глюкози. Лікування на цьому етапі, як правило, не медикаментозне. Однак пацієнту потрібно якнайшвидше змінити звичний спосіб життя.

Вкрай важливо стежити, щоб вага тіла знаходився в межах норми. Природно, сідати на суворі дієти або виснажувати організм інтенсивними фізичними навантаженнями не варто. Боротися із зайвими кілограмами потрібно, поступово змінюючи раціон і підвищуючи фізичну активність. До речі, тренування повинні бути регулярними - не менше трьох разів на тиждень. Варто відмовитися від куріння, оскільки ця шкідлива звичка веде до звуження судин і пошкодження клітин підшлункової залози.

Звичайно ж, потрібно ретельно стежити за рівнем цукру в крові, регулярно проходити обстеження в ендокринолога і здавати потрібні аналізи - це дасть можливість вчасно визначити наявність ускладнень.

Якщо подібне лікування виявилося неефективним, лікар може призначити деякі препарати, що знижують рівень цукру в крові. Але варто розуміти, що універсальної панацеї від подібного захворювання не існує.

Правильне харчування - невід`ємна частина терапії

Безумовно, в лікуванні подібної патології вкрай важливу роль відіграє харчування. Порушення толерантності до глюкози вимагає спеціальної дієти. У першу чергу варто змінити режим прийому їжі. Пацієнтам рекомендують їсти по 5-7 разів на день, але порції повинні бути маленькими - це допоможе зняти навантаження з органів травної системи.

Яких ще змін вимагає порушення толерантності до глюкози? Дієта в даному випадку обов`язково повинна виключати солодощі - цукор, цукерки, солодка випічка знаходяться під забороною. Крім того, варто обмежити кількість продуктів, що містять легкозасвоювані вуглеводи - це хліб і хлібобулочні вироби, макарони, картоплю і т. Д. Фахівці також рекомендують знизити кількість жирів - не варто зловживати жирними сортами м`яса, вершковим маслом, салом. На час реабілітації також варто відмовитися від кави і навіть чаю, адже ці напої (навіть без цукру) мають властивість підвищувати рівень глюкози в крові.

З чого ж повинен складатися раціон пацієнта? В першу чергу це овочі та фрукти. Їх можна вживати в сирому, відвареному, запеченому вигляді. Необхідна кількість білків можна отримати, ввівши в меню нежирні сорти м`яса і риби, горіхи, бобові, молоко і кисломолочні продукти.

Основні профілактичні заходи

Порушення толерантності до глюкози може бути вкрай небезпечним. І в даному випадку значно простіше уникнути подібного розладу, ніж зіткнутися з ризиком розвитку цукрового діабету. Для підтримки нормальної роботи організму потрібно дотримуватися лише деякі прості правила.

Для початку варто підкоригувати раціон. Фахівці рекомендують дробове харчування - їсти по 5-7 разів на день, але обов`язково невеликими порціями. У щоденному меню варто обмежити кількість солодощів, випічки і надто жирної їжі, замінивши її свіжими фруктами, овочами та іншими корисними продуктами.

Важливо стежити за вагою тіла і забезпечувати організм необхідними йому фізичними навантаженнями. Звичайно ж, надмірна фізична активність також може бути небезпечною - навантаження потрібно збільшувати поступово. Безумовно, заняття фізкультурою повинні бути регулярними.