Ебола: інкубаційний період. Як заражаються лихоманкою Ебола

Захворювання Ебола «косить» населення Західної Африки. Вірус проник і в багато інших країн. Його виявили у Великобританії, США. Всесвітньою організацією охорони здоров`я лихоманка визнана загрозою для держав усього світу. Звідки ж прийшла така смертельна хвороба? Чим небезпечна лихоманка Ебола? Інкубаційний період, симптоми, методи лікування недуги і сьогодні викликають полеміку.

Що являє собою Ебола?

Сказати напевно, звідки взявся вірус і як вперше заразився їм людина, не може ніхто. Але зародився він в Африці. Вперше про нього заговорили ще в 1976 році. Таким чином, це не новий вірус. У далекому 1976-му спалахи епідемій були помічені в декількох районах. Однак виявили вірус в Заїрі (сьогодні - Конго) на узбережжі річки Ебола. Звідси він і отримав свою назву.

Потрапивши в організм, вірус викликає захворювання, офіційна назва якого - геморагічна лихоманка Ебола. Фото заразилися людей просто жахають! Коефіцієнт смертності доходить практично до 90%. І найстрашніше, що жертви Еболи не можуть сподіватися на рятівну вакцину. Її просто не існує. Навіть лікування під питанням. Адже офіційних препаратів від лихоманки теж немає.

Лихоманка-2014

Новий спалах зафіксована в Гвінеї в грудні 2013 року. Інфекція з високою стрімкістю стала поширюватися в сусідні країни. Хворі Ебола фіксувалися в Сьєрра-Леоне, Ліберії, Нігерії. За історію вірусу це найсмертоносніша спалах.

Заразилися люди зустрічалися вже не тільки в Західній Африці. Два американських лікаря-волонтера підчепили вірус в самому осередку лихоманки. У США це викликало справжню паніку. Адже достатньо одного хворого, щоб хвороба стрімко поширилася по всій країні.

На лікарях-пацієнтах з їх повної згоди випробували новий експериментальний препарат. Ліки проти вірусу Ебола - це розробка біотехнічної компанії в Сан-Дієго. Як відреагує організм людини на даний препарат, не знали навіть творці. Адже всі досліди проводилися виключно на мавпах. Коли всі ознаки Еболи у бідолах-лікарів були в наявності, їм дали експериментальний препарат. Через годину симптоми лихоманки почали знижуватися.

Як заражаються Ебола?

Підозрюється, що «батьками» вірусу стали крилани (їх ще називають летючими собаками). Переносниками можуть бути мавпи (горила, мавпи, шимпанзе), дикобрази, лісові антилопи та інші тварини.

Як передається Ебола людині? Спочатку можна заразитися від тварини. Вірус передається через виділення і слину. Таким чином, якщо хвора мавпа подряпала або вкусила, то людина заразиться. Крім цього, до групи ризику потрапляють мисливці, обробляють туші тварин.

Як заражаються Ебола люди, що не контактують з тваринами? На жаль, достатньо однієї людини, підчепити смертельний вірус. А далі він поширюється по ланцюжку. Передається вірус через кров і всі біологічні рідини. Таким чином, навіть під час поцілунку можна отримати смертельну недугу.

Іноді люди, навіть знаючі про те, як заражаються Ебола, захворювали самі. Часом, не помітивши найдрібнішої ранки, не видимою неозброєним оком, вони підхоплювали вірус. Відомо безліч випадків зараження в Африці від померлих. Адже навіть тіло небіжчика заразно. Поширитися вірус може і внаслідок контакту з предметами, які заражені були хворою людиною.

Симптоматика недуги

Маючи уявлення про те, як передається Ебола, можна вчасно розпізнати захворювання за характерними ознаками.

Отже, спочатку недуга розвивається як застуда. На початковій стадії характерні такі ознаки Еболи:

• головні болю;
• підвищення температури до 39-40 градусів;
• прискорене сердцебіеніе;
• м`язові болю;
• сухий кашель, першіння горла;
• біль у грудей;
• амімічное особи, запалі очі.

Подальше прогресування недуги характеризується новою симптоматикою. Вона з`являється на 2-е чи 3-ю добу:

• рвота;
• біль в області живота;
• діарея з кривавими домішками.

На третій, іноді четвертий день явно видно геморагічний синдром. У білках очей спостерігається крововилив. Шкірні покриви, внутрішні органи починають кровоточити.

5-7-й день підносить кореподобная висип. Візуально вона виглядає як червоні плями. При цьому свербіння пацієнт не відчуває. З часом на місці висипу з`являються лущення. Найбільш схильна до ураження внутрішня сторона стегна і плечей. У хворих спостерігається загальмованість, сплутана свідомість. Іноді хвороба проявляється протилежним симптомом - психомоторнимзбудженням.

На 8-9-й день обширні кровотечі, інфекційно-токсичний шок приводять до різкого падіння артеріального тиску. В цей час може настати смерть.

Якщо летального результату вдалося уникнути, поліпшення стану спостерігається на 10-12-й день. У пацієнта нормалізується температура. Хворий починає йти на поправку. Такий процес триває від 2 до 3 місяців.

Інкубаційний період

Дуже важливо розуміти, в який термін може проявитися захворювання. Більшість джерел вважають, що така недуга, як Ебола, інкубаційний період має від 2 до 21 дня. У середньому інтервал між процесом інфікування і виникненням перших симптомів варіюється від 3 до 9 днів. Як правило, цього часу цілком достатньо, щоб у всій непривабливості проявилася Ебола. Інкубаційний період, слід розуміти, все ж триває до 21 дня. Тому проявитися недуга може в будь-який з цих днів.

Група ризику

Абсолютно ніхто не може похвалитися захищеністю від страшного вірусу. Однак є категорії населення, найбільш схильні до ризику зараження:

1. Медики, які в силу професії змушені лікувати хворих.
2. Напевно, навіть більшому ризику схильні близькі інфікованих. Адже на них покладається місія по догляду за хворими.
3. В особливу категорію виділяються мисливці.

Діагностика недуги

Спочатку аналізується епідеміологічний анамнез. Іншими словами, встановлюється факт перебування пацієнта в несприятливому районі. Вивчається питання про можливе контакті з інфікованою людиною. Якщо така ймовірність існує, то стає під питанням діагноз "Ебола". Інкубаційний період, як вище було відмічено, становить 21 день. На цей час хворого слід госпіталізувати.

У даний період проводяться наступні дослідження:

1. Ретельне вивчення скарг і анамнезу хворого. Увага приділяється часу підвищення температури, масивних кровотеч, водянистий стілець з наявністю крові і інш.
2. Вірусологічна діагностика. Досліджуються біологічні рідини. З крові, слини людини виділяють вірус і вводять його в організм лабораторного тварини. За ним ведеться спостереження з метою виявити характерне розвиток інфекційного процесу.
3. Серологічна діагностика. За допомогою антитіл розпізнають збудник вірусу. Надалі його намагаються ліквідувати.
4. Консультація інфекціоніста.

Лікування лихоманки

Хворі Ебола в обов`язковому порядку госпіталізуються в спеціальні бокси. До лікування таких пацієнтів допускається тільки навчений персонал. На жаль, не вироблена чітка програма, що дозволяє перемогти така недуга, як Ебола. Лікування передбачає наступне:

• прийом противірусних препаратів;
• введення в організм донорських імуноглобулінів - захисні тіла беруться у людей або коней, які перенесли недугу, а отже, володіють імунітетом до вірусу.

Терапевтичне лікування зводиться до боротьби з симптоматикою:

• постільний режим;
• вживання легкозасвоюваній, полужидкой їжі;
• введення глюкози або сольових розчинів, якщо у хворого відзначаються сильна інтоксикація і обезвожіваніе;
• вітамінотерапія (аскорбінова кислота, В₆, РР) ;
• переливання тромбоцитів (донорських) для нормалізації згортання крові;
• жарознижуючі ліки;
• гемодіаліз - очищення крові системою штучної нирки від токсинів, які виробляє вірус;
• антибіотики при розвитку ускладнень бактеріального характеру.

Чи існують ліки від Еболи?

Це питання мучить не тільки самих пацієнтів. Його задають широкі маси народу, відчуваючи страх перед можливою епідемією. Таку мету ставлять перед собою вчені, намагаючись захистити населення перед загрозою небезпеки. І хоча сьогодні досить сумнівні заходи боротьби з такою недугою, як Ебола, лікування, імовірно, незабаром буде знайдено.

Незважаючи на те що офіційної вакцини ще не зареєстровано, безліч потенційних препаратів уже винайдено. Яскравим підтвердженням тому служить експериментальні ліки, що минув випробування на американських віруючих. Не відстала і канадська фармацевтична корпорація, що створила препарат, здатний боротися з лихоманкою.

Росія теж не відійшла на другий план. Під Новосибірськом розробляють тест-системи, здатні діагностувати небезпечний вірус. Саме там, в науковому центрі «Вектор», ведеться робота над створенням унікальної вакцини від лихоманки Ебола. Вже сьогодні новий препарат випробовується на тваринах. Однак самі співробітники центру тримають всю інформацію в секреті.

Таким чином, сподіваємося, що дуже скоро унікальна вакцина від смертоносної лихоманки буде представлена широким масам населення.

Профілактика та рекомендації

Питання про захист населення від смертоносного вірусу гостро не піднімається. Адже на сьогоднішній день не зафіксовано жодного підтвердженого випадку інфікування в нашій країні. Однак з метою профілактики слід ознайомитися з деякими рекомендаціями. Вони дозволять правильно і своєчасно вжити всіх необхідних заходів, щоб не опинитися в ролі жертви Еболи.

Основні рекомендації:

1. З метою попередити можливість зараження лихоманкою краще відмовитися від відвідування країн Західної та Центральної Африки.
2. При необхідності поїздки в вищевказані райони необхідно застосовувати захисні маски. Слід намагатися уникати місць скупчення людей і по можливості не контактувати з хворим населенням.
3. З точки зору профілактики слід постійно провітрювати приміщення, проводити вологе прибирання, ретельно дотримуватися правил гігієни. Не варто здійснювати покупки в несанкціонованих місцях торгівлі.
4. При підозрі на захворювання Ебола, слід надіти захисну маску і негайно звернутися за допомогою до лікаря.
5. Якщо після повернення з поїздки виникли симптоми, дещо нагадують Ебола, потрібно своєчасно звернутися до фахівця. Доктору необхідно надати повну інформацію про країни, в яких перебували. Обов`язково вказати терміни поїздки.

Висновок

Зовсім недавно суть вірусу Ебола була незрозуміла, а сама лихоманка здавалася чимось дуже далеким: бушує десь в Африці, вживуть заходів, хвороба зупинять. Але звістки про хворого з Великобританії, інфікованих віруючих з Америки зробили вірус досить конкретною загрозою.

Однак панікувати не варто. Росспоживнагляд запевняє, що росіянам епідемія не загрожує. Однак від поїздок в країни Західної Африки краще відмовитися. А ось в інші країни можна їхати, не побоюючись привезти страшний «сувенір». Адже проводяться строгі протиепідемічні заходи здатні вберегти від смертельного вірусу. Але після повернення варто уважно прислухатися до свого організму. Адже інкубаційний період неприємної недуги триває 21 день.