Піелоектазія у плода. Піелоектазія нирок у плода: лікування та причини

Згідно зі статистичними даними, піелоектазія у плода зустрічається не дуже часто - приблизно в 2% випадків під час ультразвукового обстеження плоду лікарі спостерігають подібну патологію. Природно, майбутні мами задають питання про те, що являє собою хвороба, чим вона небезпечна, і які методи лікування пропонує сучасна медицина.

Піелоектазія нирок у плода - що це таке?

Що ж це за недуга? На жаль, подібні патології плода в сучасній акушерської та педіатричної практиці зустрічаються, нехай і не дуже часто. Піелоектазія - стан, який супроводжується надмірним розширенням ниркових мисок, яке найчастіше пов`язане з утрудненням нормального відтоку сечі.

У більшості випадків хвороба дитини виявляють ще під час внутрішньоутробного розвитку за допомогою ультразвукових методів обстеження. Нерідко діагностується піелоектазія зліва у плода, а також ураження правої нирки або двостороннє розширення мисок. Згідно зі статистичними дослідженнями, хлопчики страждають від даного порушення в 2-3 рази частіше, ніж дівчатка. Насправді захворювання при відсутності лікування може призвести до небезпечних ускладнень.

Основні причини розвитку патології

Сучасній медицині відомо багато причин, здатних призвести до патологічного розширення балії і порушення відтоку сечі. У першу чергу варто відзначити, що є якась генетична схильність. Крім того, у плода патологія може розвиватися в тому випадку, якщо під час вагітності мати страждала від піелоектазіі. З іншого боку, до факторів ризику можна віднести гострі запальні захворювання сечовидільної системи, перенесені жінкою під час виношування плоду. Більш того, ймовірність порушення нормального розвитку нирок у дитини зростає при важкому перебігу вагітності, наприклад, при наявності прееклампсії, еклампсії і т. Д.

У деяких випадках до піелоектазіі наводять різні аномалії розвитку. Наприклад, у деяких дітей формується клапан в області переходу між миски та сечоводу. Іноді сечовід може бути передавлений великими кровоносними судинами або іншими сусідніми органами. До факторів ризику також відносять нерівномірний ріст і формування органів під час внутрішньоутробного розвитку. У деяких дітей розширення мисок є результатом слабкості м`язового апарату, що нерідко спостерігається при недоношеності.

Як визначають наявність хвороби?

Найчастіше піелоектазія нирок у плода діагностується в другій половині вагітності (під час планового ультразвукового дослідження). Природно, поставити точний діагноз на основі одного лише тесту неможливо, адже організм дитини постійно росте, розвивається і змінюється. Тим не менш, прийнято вважати, що до 32-го тижня вагітності розмір ниркової миски становить 4 мм, а після - до 7-8 мм. Якщо під час ультразвукового обстеження встановлено, що розмір балії перевищує 10 мм, доречно говорити про наявність захворювання.

Надалі проводяться додаткові тести, які дозволяють виявити причину розвитку патології. Основні фізичні ознаки піелоектазіі з`являються вже після народження дитини. У кожному разі хворому малюкові призначають такі дослідження, як внутрішньовенна урографія, цистографія, радіоізотопне дослідження нирок і т. д.

Хвороби, які супроводжуються піелоектазія

Найчастіше піелоектазія у плода свідчить про наявність тих чи інших захворювань, до яких відносяться:

• Гідронефроз - хвороба, викликана наявністю обструкції в місці переходу між миски та сечоводу. При цьому балії розширюються, а от стан сечоводу відповідає нормі.
• Мегауретер - ще одне захворювання, що виникає разом з піелоектазія. При цьому у пацієнтів спостерігається міхурово-сечовідний рефлюкс. Сечовід сильно звужується в нижньому відділі, а в сечовому міхурі спостерігається різке підвищення тиску.
• Міхурово-сечовідний рефлюкс супроводжується зворотним занедбаністю сечі в нирку, на тлі чого спостерігається значне розширення ниркових мисок.
• Ектопія - ще одне захворювання, при якому сечовід впадає не в сечовий міхур, а в піхву (у дівчаток) або в уретру (у хлопчиків). Найчастіше дана патологія спостерігається при подвоєнні нирки.
• Піелоектазія у плода може бути пов`язана з уретероцеле. При подібної патології сечовід в місці впадання в міхур сильно роздутий, але вихідний отвір дуже вузьке.

Основні ускладнення хвороби

Безумовно, подібні патології плода зустрічаються не дуже часто. І багато людей задаються питанням про те, наскільки небезпечною може бути патологія. Насправді загрозою в даному випадку є не розширення ниркових мисок, а причини, які призводять до патології.

Якщо нормальний відтік сечі з нирки утруднений, це позначається на роботі сечовидільної системи. Зокрема, при подібній патології спостерігається здавлювання тканин нирки. При відсутності лікування структури органу починають повільно атрофуватися. Зниження функцій нирок небезпечно для всього організму і нерідко закінчується повною загибеллю ниркових структур, що, природно, небезпечно. Крім того, на тлі застою сечі можуть розвиватися різні запальні захворювання, включаючи пієлонефрит. У будь-якому випадку при підозрі на піелоектазія варто пройти повне обстеження і виявити причину появи подібного порушення.

Як лікують піелоектазія?

Насправді лікарі не можуть визначити, чи буде хвороба прогресуватиме після народження дитини. Наприклад, двостороння піелоектазія у плода вважається станом фізіологічним, яке викликане надмірною кількістю рідини в організмі матері і дитини.

Саме тому в перші тижні або місяці життя дитина регулярно проходить різні обстеження для того, щоб лікарі могли виявити, чи прогресує захворювання. Досить часто легка, помірна піелоектазія проходить сама по собі з віком. Якщо ж поліпшень не спостерігається, лікар може призначити консервативне лікування.

Терапія в даному випадку залежить від причини розвитку патології. Наприклад, якщо розширення мисок відбулося на тлі сечокам`яної хвороби, то пацієнтові призначають спеціальні препарати, які сприяють розчиненню твердих утворень і швидкому виведенню піску з сечовидільної системи.

У яких випадках необхідно хірургічне втручання?

На жаль, усунути хвороба консервативними методами можна далеко не завжди. Питання про хірургічне втручання вирішує лікар в процесі спостереження. Наприклад, якщо у малюка виявлена прогресуюча піелоектазія, яка супроводжується швидким розширенням мисок і поступовою втратою функцій нирки, то необхідно оперативне втручання. Згідно зі статистикою, приблизно в 25-40% випадків операція проводиться ще в дитячому віці.

На сьогоднішній день існує безліч методик лікування подібного захворювання. Найчастіше під час процедури лікар усуває перешкода, що заважає нормальному відтоку сечі. У більшості випадків операція проводиться за допомогою ендоскопічних приладів, які вводяться через сечовипускальний канал. Порожнинна процедура потрібна тільки у вкрай серйозних випадках.

Прогнози для дитини

На жаль, попередити подібне захворювання практично неможливо. Єдине, що варто порекомендувати вагітним жінкам, особливо якщо в їх анамнезі є подібне захворювання, - уважно стежити за станом здоров`я, дотримуватися водний баланс, а також вчасно лікувати всі ниркові захворювання.

Що ж стосується прогнозу для новонароджених, то найчастіше після грамотно проведеної хірургічної операції хвороба йде. Тим не менше, немає ніяких гарантій, що піелоектазія нирок не повернеться в дитячому або дорослому віці. Саме тому такі діти повинні регулярно проходити обстеження у фахівця - лише це дасть можливість виявити патологію на початковій стадії.