Хронічний тонзиліт - лікування вдома можливо?
За статистикою, саме гостре або хронічне запалення глоткових мигдаликів (тонзиліт) стає причиною розвитку інфекційно-запальних захворювань серця, суглобів, нирок, нервової системи. Тому лікарі будь-якої спеціальності кажуть, що вилікувати пацієнта із захворюваннями внутрішніх органів без санації вогнища інфекції в організмі практично неможливо. У деяких випадках у пацієнта діагностують безсимптомний хронічний тонзиліт, лікування будинку якого повинно проводитися наполегливо і послідовно, в суворій відповідності до рекомендацій лікаря.
Хронічний тонзиліт - як потрібно складати програму лікування
Дуже часто при виникненні болю в горлі, підвищенні температури, загальному нездужанні хворий самостійно приймає якісь препарати і не підозрює, що гостра інфекція безсимптомно перейшла в хронічний тонзиліт. Лікування будинку з невиправдано коротким курсом прийому антибіотиків, недотриманням постільного режиму, достроковим припиненням терапії взагалі призводить до того, що збудник захворювання - гемолітичний стрептокок набуває стійкість до антибактеріальних засобів, що й стає причиною розвитку ускладнень. Призначення антибіотиків без урахування чутливості мікроорганізмів і стану організму пацієнта призводить до того, що ускладнення з боку внутрішніх органів розвиваються вже при першому ж загостренні вогнища хронічної інфекції.
Часто лікування тонзиліту будинку взагалі обмежується тільки одноразовим прийомом жарознижуючих препаратів, і вже через день після нормалізації температури тіла, навіть не чекаючи повного одужання, людина повертається в колектив і стає осередком інфекції. Насправді це захворювання відноситься саме до тих рідкісним видам патологічних процесів в організмі, вилікувати які без розумного поєднання місцевих процедур і системній терапії, що включає раціональне призначення антибіотиків, неможливо.
Тим не менше, тільки лікар після особистого огляду хворого може поставити діагноз - хронічний тонзиліт. Лікування будинку, незалежно від тяжкості стану пацієнта, повинно передбачати негайне призначення постільного режиму, раціональне зміна режиму харчування (використання дієти з механічним і хімічним оберігання глоткових мигдалин) і призначення місцевої та системної лікарської терапії.
Антибіотики - незамінний компонент схеми лікування
При призначенні лікування лікар обов`язково враховує, що причиною розвитку загострення вогнища інфекції стає ослаблення імунної системи організму. Тому хронічний тонзиліт, лікування вдома якого виявляється успішним при дотриманні лікарських призначень у 90% пацієнтів, передбачає призначення антибактеріальних препаратів, бажано після визначення чутливості мікрофлори зіву до них, а також засобів, що стимулюють активність імунної системи.
Антибіотики в переважній більшості випадків призначають досить тривалим курсом і продовжують прийом препаратів навіть після видимого поліпшення стану пацієнта, причому тільки лікар може вирішити - як вводити лікарський засіб, всередину або у вигляді ін`єкцій. Крім того, в тих випадках, коли пацієнтові ставиться діагноз хронічний тонзиліт, лікування вдома обов`язково передбачає місцеве застосування антимікробних засобів. Показано використання полоскань з розчинами антисептиків, використання аерозолів з протимікробну і знеболюючою дією, змазування запалених мигдаликів розчином Люголя, йодинолом, хлоргексидином.
У кожному конкретному випадку хронічного тонзиліту лікар підбирає індивідуальну програму лікування загострень і санації вогнища інфекції, в тому числі, за наявності показань, рекомендує хірургічне лікування.