Внутрішньочерепний тиск у немовлят
Слова «внутрішньочерепний тиск» знайомі всі, проте деякі розуміють, що це не діагноз, а нормальний стан людини. Наш мозок оточений ликвором, або (це більш впізнаване назва) спинномозковою рідиною. Ця рідина постійно циркулює по шлуночках мозку і спинномозговому каналу. Коли кількість рідини відповідає нормі, а її рух регулярно, ніяких проблем зі здоров`ям немає. Інша справа, якщо під впливом будь-яких причин рівномірна циркуляція порушується.
Саме по собі підвищення або зниження ВЧД захворюванням вважати не можна, однак при постійних порушеннях можуть розвинутися дуже важкі наслідки. Головне з них - порушення розвитку мозку. Саме тому дуже важливо з моменту народження дитини чуйно контролювати його стан і поведінку.
Внутрішньочерепний тиск у немовлят виникає на тлі найрізноманітніших причин. Серед них гіпоксія, важкі пологи, інтоксикація під час вагітності, обвиття плоду пуповиною, неправильне допомога породіллі. Іноді причинами підвищення або зниження ВЧД буває інфекція, перенесена матір`ю під час вагітності. І, природно, алкоголь, наркотики, тютюн теж здатні спровокувати зміну ВЧД.
Якщо лікар визначив і почав своєчасно коригувати внутрішньочерепний тиск у немовлят, проблем надалі не виникне. Але для того, щоб допомога виявилася своєчасною, мами і тата зобов`язані щохвилини стежити за станом і поведінкою малюка.
Які ознаки внутрішньочерепного тиску у грудничка? Їх декілька. У перші дні життя відхилення можуть проявлятися в постійному активному відрижці їжі, відмову брати груди. Малята-штучники відмовляються не тільки від сумішей, але й від звичайної води. Коли немовля трохи підростає, підвищення ВЧД можна визначити по тому, що він постійно відводить вниз очі. Таке явище фахівці називають ефектом висхідного сонця. У деяких крихт розвивається і постійно посилюється косоокість.
Якщо вчасно не розпочати лікування, зригування змінюється частою блювотою. Місячний малюк буде постійно закидати голову, а більш старший намагатися стати навшпиньки, а не на повну ступню.
Внутрішньочерепний тиск у немовлят також проявляється в тремтінні підборіддя, прискореному зростанні голови, занадто швидкому або, навпаки, уповільненому зарастании джерельця. Іноді виникають судоми, тому, що м`язовий тонус у таких дітей постійно підвищений. Коли малюк починає сидіти, ознаками підвищеного ВЧД може бути постійна збудженість, примхливість, невмотивований плач, підвищена лякливість.
Однак заздалегідь лякатися не варто, тому що всі ці симптоми не обов`язково вказують на підвищений внутрішньочерепний тиск у немовлят. ВЧД може вказувати на наявність інших захворювань. Саме тому так важливо щомісяця проходити з новонародженою дитиною медичний огляд.
Визначити, підвищено чи внутрішньочерепний тиск у немовлят може тільки лікар. Для цього йому буде потрібно взяти певні аналізи, проконсультуватися з неврологом і окулістом. Іноді малюка направляють на комп`ютерну або магнітно-резонансну томографію або пункцію спинномозкової рідини.
Зазвичай ВЧД проходить до того часу, коли малюкові виповнюється півроку. Якщо цього не відбувається, лікуючий лікар може призначити сечогінні ліки, найчастіше, діакарб, трав`яні збори. Часом виникає необхідність у препаратах, що регулюють кровообіг.
Внутрішньочерепний тиск у немовлят, лікування якого затягується на тривалий період, може бути нормалізовано за допомогою операції. Але це вкрай рідкісний випадок.
У будь-якому випадку ВЧД - не вирок, а привід зайнятися здоров`ям малюка.