Гіпотиреоз у жінок: симптоми та лікування
Щитовидною залозою, основною функцією якої є підтримка процесу обміну речовин (метаболізму) на належному рівні, виробляється тироксин (гормон). Він проникає всередину тканин і клітин через кров, що циркулює по всьому організму.
Коли щитовидна залоза не виявляє достатньої активності і виділяє тироксину менш необхідної кількості, виникає гіпотиреоз. У жінок симптоми проявляються у вигляді закрепів, збільшення маси тіла, втоми, відчуття холоду, м`язових болів, уповільненої процесу виведення сечі з організму, сухості шкіри, депресії, сповільненої розумової діяльності. Тобто фактично при даному захворюванні загальмовуються всі метаболічні процеси, а також порушується обмін речовин.
Всі симптоми гіпотиреозу у жінок виникають внаслідок зменшення кількості тироксину в організмі. Не виключено, що багато ознак захворювання можуть бути відсутні.
У разі пониження тональності голосу внаслідок набряклості голосових зв`язок також може бути виявлений гіпотиреоз. У жінок симптоми можуть проявлятися у вигляді порушення менструального циклу, рясних виділень в цей період, втрати сексуального потягу, безпліддя. Крім цього, захворювання згубно впливає на пам`ять і орієнтацію в просторі у людей в літньому віці.
Навіть якщо всі згадані ознаки спостерігаються, може бути виявлено інше захворювання, а не гіпотиреоз. У жінок симптоми захворювання найчастіше виявляються повільно, і погіршення стану відбувається поступово, протягом не одного місяця. З цієї причини діагностика найчастіше скрутна.
Лікування гіпотиреозу у жінок необхідно починати негайно, так як в разі відсутності терапії виникає ризик появи і подальшого розвитку недостатності серцевої діяльності. Причиною цьому стає підвищений рівень ліпідів у складі крові внаслідок зниження кількості тироксину.
Ускладнення у вигляді прееклампсії (пізнього токсикозу), анемії, мертвонародження і сильних кровотеч в післяпологовий період можуть виникнути, якщо під час вагітності виникне гіпотиреоз. У жінок симптоми в такому випадку сприяють швидкому виявленню захворювання.
Діагноз встановлюється лікарем-ендокринологом на основі огляду хворого і результатів наступних досліджень:
- визначення кількості гормонів трийодтироніну, тироксину, яких при гіпотиреозі стає менше, і нітіреотропа - його наявність може бути і зниженим, і повишенним-
- біохімічний аналіз крові (при захворюванні відзначається збільшення рівня ліпідів) -
- ультразвукове дослідження щитовидної залози (проводиться для визначення її структури і розмірів).
Основою лікування гіпотиреозу є замісна терапія за допомогою гормонів. Ендокринолог повинен підібрати необхідне дозування препарату, ґрунтуючись на тяжкості і тривалості захворювання, віком пацієнта. Майже в половині випадків лікування гіпотиреозу необхідно проводити довічно. Для того щоб контролювати процес лікування, потрібно звертатися до ендокринолога регулярно (приблизно один раз протягом року).