Кіста печінки

Кіста печінки, як втім, і будь-яка інша, являє собою якусь порожнину всередині органу. Зазвичай вона буває заповнена прозорою або пофарбованої в бурий колір рідиною з невеликими жовчними або кров`яними вкрапленнями. Зустрічається подібне захворювання не так вже й часто. Його діагностують у 1% людей. Як правило, подібне утворення виявляється у пацієнтів середнього віку, причому жінки схильні до більшого ризику, ніж чоловіки, приблизно в п`ять разів.

Мало знайдеться в світі людей, яким би хотілося мати у своєму організмі якісь сторонні освіти, а тим більше, такі як кіста печінки. Причини її виникнення можуть бути різними. Наприклад, вроджена, або істинна, порожнина з`являється в ранньому віці і розвивається разом з печінкою. Поверхня стінок таких бульбашок покрита епітеліальними клітинами. Також у людини може з`явитися помилкова кіста. Зазвичай причиною цьому стають перенесені травми печінки або операції. Стінки такого виду патології являють собою змінену тканину самої печінки. Кіста печінки може бути як одиночної, так і множинною.

Розрізняють ще й паразитарні освіти, які з`являються внаслідок ураження органу паразитами, наприклад, такими як стрічкові черв`яки. Особливість такої хвороби в тому, що вона може дати про себе знати через кілька років після початку розвитку. Зазвичай при паразитарної кісті відчувається почуття якоїсь тяжкості, особливо під ребрами з правого боку. Іноді такі відчуття з`являються в області грудей. Супутні симптоми - загальна слабкість організму, хворобливість, задишка. Також хвороба супроводжується порушенням роботи шлунково-кишкового тракту, а саме нудотою, блювотою, іноді проносом.

Існує також і непаразитарні кіста печінки. Симптоми такого різновиду починають проявлятися не відразу, а коли бульбашка досягає досить великих розмірів. Збільшуючись, він створює постійні больові відчуття в області органу. Також хворий може відчувати дискомфорт в шлунку після того, як поїсть, у нього знижується апетит, іноді з`являються напади нудоти. Супроводжується такий стан загальною слабкістю, задишкою, а нерідко і жовтяницею.

При проявах будь-яких симптомів, що створюють підозра на кісту, слід звернутися до лікаря і пройти відповідні дослідження. УЗД і комп`ютерна томографія можуть виявити освіту зі стовідсотковою ймовірністю. Після визначення діагнозу кіста печінки підлягає лікуванню, найчастіше хірургічним шляхом. Без операції можна обійтися лише в разі маленьких розмірів міхура, при цьому слід кожні півроку робити УЗД, щоб контролювати його. Якщо спостерігається тенденція до зростання, то доведеться робити операцію. Показаннями до негайного хірургічного втручання є різні нагноєння в органі, а також кровотечі і розриви. Беззастережно підлягають оперативному лікуванню кісти дуже великих розмірів, особливо якщо вони надають видиме вплив на орган або на загальний стан хворого.

На сьогоднішній день хірурги намагаються проводити втручання, які залишають найменші косметичні сліди. Наприклад, до таких операцій відноситься лапароскопія. За відносно невеликий проміжок часу спеціальним обладнанням відбуваються всі дії щодо усунення хвороби. Звичайно, можна робити це і традиційним способом, залишаючи великий шрам після операції, але такі методики вже відходять на другий план. До основних видів хірургічного лікування відносяться такі операції, як видалення частини органа з ураженими тканинами, усічення оболонки міхура, його розтин і вичищення спеціальними розчинами, вилущування освіти разом зі стінками.