Гемангіома печінки

Гемангіома печінки - захворювання, яке може протікати абсолютно непомітно для хворого і не проявляти жодних видимих симптомів. Виникає воно внаслідок патологічних змін дрібних судин в органі, які починаються, як правило, в ранньому віці. По суті, гемангіома печінки є доброякісним утворенням, не завдає сильної шкоди організму. Виняток становлять випадки, коли пухлина стає дуже великою. Тоді виникає велика ймовірність розриву тканин і створення внутрішньої кровотечі.

За статистикою, гемангіома печінки частіше зустрічається у представниць слабкої статі, причому виявляється вона в більшості випадків абсолютно випадково під час будь-яких оперативних втручань. Виглядає дане захворювання як різноманітної форми порожнини, наповнені кров`ю. Іноді кров у них згортається, що призводить до утворення тромбів, в які потім потрапляють солі, а потім тромби обростають сполучною тканиною. Гемангіома може складатися також з декількох таких бульбашок, з`єднаних між собою тоненькими перегородками, а всередині їх поверхня покрита епітелієм. Зазвичай такі освіти не вростають всередину печінки, а збільшуються на її поверхні.

Далеко не завжди можна дізнатися, що в організмі зростає гемангіома печінки. Симптоми її проявляються тільки в разі сильного розростання. У такому ситуації у хворого час від часу можуть проявлятися напади нудоти, блювання та інші порушення у функціонуванні шлунково-кишкового тракту. Також не виключено збільшення розмірів печінки з супутніми ознаками, властивими жовтяниці. При розриві гемангіоми з`являється внутрішня кровотеча. Про це можна дізнатися за різким і раптовим болів в області живота, при цьому до нього практично неможливо доторкнутися. Це відбувається тому, що м`язи завдяки рефлексам переходять у стан напруги і тим самим не дозволяють натискати на живіт. Очевидний симптом внутрішньої кровотечі - різке збліднення, зниження тиску і навіть втрата свідомості. Як і практично будь-яке інше доброякісне утворення, гемангіома печінки може перерости в пухлину із злоякісними клітинами, але трапляється це досить рідко.

Діагностувати гемангиому, особливо якщо вона досить маленька, не так-то просто. Найчастіше її знаходять під час операцій або в результаті обстежень, проведених з інших причин. Якщо утворені всередині міхура тромби просочуються солями, то їх можна побачити на рентгенівському знімку. Щоб поставити більш точний діагноз, лікар-фахівець призначає додаткові дослідження, наприклад, такі як КТ або МРТ.

Якщо все ж була виявлена гемангіома печінки, лікування проводиться зазвичай тільки у разі наявності будь-яких ускладнень. Якщо ж хвороба не прогресує, то за нею просто спостерігають. Як правило, з часом вона зменшується. Але якщо є хоч найменший натяк на обтяжливі процеси, то проводиться операція. Також хірургічного видалення підлягає пухлина, яка перевищує допустимі розміри (діаметр більше 5 см), чинить тиск на розташовані поруч органи, поширює інфекцію або ж може перерости в ракову пухлину.

Особливістю роботи хірурга в таких випадках є те, що звична біопсія не проводиться, так як вона може викликати кровотечу. Як правило, виконується висічення пухлини, як самостійне, так і з частиною печінки. У деяких випадках проведення операції неприпустимо. Серед таких ситуацій - серйозні супутні захворювання, наприклад, такі як цироз. Також неможливо оперувати пухлину, коли вона охоплює обидві частки органу. При такому варіанті слід було б видалити всю печінку, що в принципі неможливо, так як обов`язково призведе до смерті хворого.