Антибіотик «Левоміцетин» (таблетки). Інструкція по застосуванню

«Левоміцетин» - штучно синтезований препарат, ідентичний природному антибіотику хлорамфеніколу. Застосування цього сильнодіючого речовини ефективно при цілому ряді захворювань бактеріальної природи, проте його безконтрольне вживання неприпустимо. Оскільки в поєднанні з деякими препаратами і при деяких інших умовах, левоміцетин може надавати виражену токсичну дію на кровотворну систему, а також функцію нирок і печінки, приймати його слід тільки за призначенням і під постійним контролем лікаря.

«Левоміцетин» - це жовтувато-білий кристалічний малорозчинний у воді порошок гіркого смаку. Препарат «Левоміцетин», застосування всередину якого можливе у вигляді таблеток або капсул, також випускається у формі ректальних свічок, розчинів, очних крапель і мазей.

«Левоміцетин» (таблетки). Інструкція по застосуванню

Доведено ефективність препарату щодо безлічі бактерій, рикетсій, спірохет і навіть проти вірусів-збудників венеричною лімфогранулеми, трахоми, пситтакоза та ін. Він впливає на штами, стійкі до стрептоміцину, пеніциліну, сульфаніламідів.

Препарат «Левоміцетин» (таблетки), інструкція до якого додається в обов`язковому порядку, продається за рецептом лікаря. Швидко всмоктується з травного тракту. З організму виводиться з сечею. Інструкція по застосуванню містить перелік захворювань, рекомендовані дози, інтервал прийому та опис можливих ускладнень або побічних впливів ліків на організм людини.

Як приймати левоміцетин

Відповідно до рекомендацій лікаря, місцево левоміцетин застосовують у вигляді лініменту (мазі) для лікування трахоми, фурункульозу, гнійних ураженнях шкіри, опікових ран, тріщин. Всередину призначають «Левоміцетин» таблетки (інструкція додається). При лікуванні кон`юнктивітів та деяких інших очних захворювань може бути рекомендовано застосування одновідсотковою мазі або 0,25% водного розчину (очні краплі).

Таблетки або капсули приймають усередину (якщо немає нудоти і блювоти) до їжі або через годину після їжі. При цьому разова доза для дорослого пацієнта - 0,25-0,5 г. Добову дозу (2 г) препарату «Левоміцетин» (таблетки) інструкція наказує приймати частинами, з інтервалом 6 годин. У дуже важких випадках (скажімо, при перитоніті) припустиме призначення дози до 3 г на добу, при постійному контролі функції нирок і стану системи кровотворення, під суворим наглядом лікаря. При завзятій блювоті призначають льовоміцетіновим свічки ректально, але дозу прийому збільшують при цьому в півтора рази. Курс лікування в середньому повинен скласти 8-10 днів. Ні в якому разі не можна самостійно переривати лікування, не порадившись з лікарем. Якщо з боку системи кровотворення не спостерігається змін, можливе збільшення тривалості лікувального курсу.

Побічні явища і протипоказання

Препарат здатний викликати розвиток апластичної анемії, тому необхідний постійний контроль системи кровотворення.

До побічних реакцій організму на «Левоміцетин» (таблетки) інструкція із застосування відносить: диспепсичні явища (Блювота, нудота, рідкий стілець), шкірний висип, дерматити, подразнення шкіри в області ануса. Застосування левоміцетінсодержащіх препаратів може пригнічувати мікрофлору кишечнику, викликати розвиток дисбактеріозу, вторинну грибкову інфекцію. При місцевому застосуванні можливі алергічні реакції.

Протипоказано застосування левоміцетину при екземі, псоріазі, грибкових захворюваннях шкіри, пригніченні кровотворення, вагітності. З великою обережністю препарат призначають при захворюваннях печінки і нирок. Левоміцетин не слід призначати у випадках, коли ефективні інші хіміотерапевтичні препарати.