Препарат «Доксициклін», аналоги і їх дію.

«Доксициклін» відноситься до протимікробних препаратів для системного застосування. Так само як і сам «Доксициклін», аналоги цього лікарського засобу входять до групи тетрациклінів. Вони володіють спектром досить широкої дії, спрямованого на боротьбу з мікробами.

Найбільш відомі у препарату «Доксициклін» аналоги - це «Юнідокс солютаб», «Доксицикліну гідлохлорід», «Доксибене», «Доксициклін-дурниці» та деякі інші. Досить часто можна спостерігати, як людина сумнівається, що ж йому придбати, «Доксициклін» або «Юнідокс», наприклад. Слід зазначити, що фармакодинаміка у даних препаратів однакова. Так, вони всі активні щодо грампозитивних (Stamphylococcus spp., Streptococcus spp., Actinomyces Israeli, Clostridium spp., Listeria monocytogens, Bacillus anthracis) і грамнегативних (Neisseria gonorrhoeae, Vibrio cholerae, Bordetella pertussis, Yersinia spp., Enterobacter spp., Klebsiella spp., Escherichia coli, Salmonella spp., Shigella spp.) Мікроаргонізмов. Чутливі до «Доксицикліну» і його аналогам Mycoplasma spp., Rickettsia spp., Treponema spp., Borrelia burgdorferi, Chlamydia spp., Деякі найпростіші (в т.ч. Entamoeba histolytica, Plasmodium falciparum). Найбільш чутливі до аналогів «Доксицикліну» Haemophilus influenza (91-96%) і внутрішньоклітинні патогени.

Єдина вагома деталь, яка відрізняє від препарату «Доксициклін» аналоги - це те, що він менше інших засобів тетрациклінового ряду погіршують кишкову флору, а також відрізняється більшою тривалістю дії і більш повним всмоктуванням. Антибіотики з ряду тетрацикліну проникають всередину клітини і пригнічують розмноження збудників, розташованих там. За ступенем бактеріальної активності препарат «Доксицикліну гідрохлорид» перевершує всі інші тетрацикліни, в тому числі і природні.

Як і препарат «Доксициклін», аналоги його мають наступні показання до застосування:

- інфекцяі лор-органів-

- інфекція дихальних шляхів-

- інфекція сечостатевої системи-

- інфекція м`яких тканин та шкіри-

- інфекція жовчовивідних шляхів і ЖКТ-

- остеомієліт, бруцельоз, коклюш-

-сифіліс, иерсиниоз, малярія, фрамбезія, лихоманка Ку, легіонельоз, тиф, риккетсиоз, хвороба Лайма, хламідіоз різної локалізації, бацилярна і амебна дизентерія, холера, туляремія, актіномікоз-

- у складі загальної терапії - гранулоцитарний ерліхіоз, лептоспіроз, пситтакоз, трахома, орнітоз-

- підгострий септичний ендокардит, сепсис, перитоніт.

Заборонено застосування «Доксицикліну» при сильній чутливості до тетрациклінів, важкої недостатності печінки, порфірії, під час вагітності, лактації (на період прийому препарату від грудного вигодовування варто відмовитися), у віці дітей до 12 років. З обережністю варто приймати даний лікарський засіб людям, у яких спостерігається порушення функцій печінки, лейкопенія.

Препарат «Доксициклін» може надавати побічні дії на:

- нервову систему (дія токсичного характеру на центральну нервову систему, внутрішньочерепний тиск вище норми) -

- органи слуху (У вухах з`являється шум) -

- травну систему (ентероколіт, блювота і нудота, діарея або запори, гастрит, дисфагія, глосит, езофагіт, виявлення шлунка і 12-палої кишки) -

- з боку серцево-судинної системи (набряки, тахікардія) -

- органи кровотворення (тромбоцитопенія, еозинофілія, гемолітична анемія, нейтропенія, порфірія) -

- реакції, що вказують на алергію (гіперемія шкіри, свербіж шкіри, анафілактоїдні реакції, макулопапульозний висип, синдром Стівенса-Джонсона, антігіоневротіческій набряк) -

- інші (гепатит, жовтяниця, міалгія, артралгія, фотосенсибілізація, сильна зміна кольору емалі зубів, запалення в області аногенитальной зони, кандидоз, дисбактеріоз).

При передозуванні «Доксицикліном» можна помітити такі симптоми: гепатотоксичність, більш виражені побічні ефекти. У такому випадку слід негайно вдатися до медичної допомоги, відмінити препарат і провести симптоматичну терапію (тому специфічного антидоту немає), необхідно також підтримувати і контролювати, то як протікають життєво важливі функції.