Фонди обігу

Кожне підприємство використовує основний і оборотний капітал. Останній за його функціональним призначенням поділяють на фонди обігу та оборотні виробничі. До фондів обігу належать такі елементи:

- товарна продукція, що знаходиться на складах-

- грошові кошти-

- відвантажена товарна продукція (Товари в дорозі) -

- фінансові кошти, що знаходяться в розрахунках із споживачами товарної продукції.

Нерідко фонди обігу, що знаходяться в образі грошових коштів, приймають різну форму:

- фінансових інструментів (при цьому вони можуть перебувати на рахунках у банківських або інших кредитних установах, у виставлених акредитивах або цінних паперах) -

- коштів, що знаходяться безпосередньо в касі або в розрахунках з контрагентами.

Для максимально оперативного управління грошовими коштами визначається час їх обігу та розмір оптимального обсягу, проводиться аналіз грошових потоків та їх прогнозування.

Фонди обігу у вигляді товарів в дорозі підрозділяють на групи:

- товари, по яких терміни оплати ще не наступілі-

- продукція, по якій період оплати вже просрочен-

- товари, що знаходяться на зберіганні у організації-покупця.

Фонди обігу, представлені у вигляді дебіторської заборгованості, складаються з заборгованості:

- постачальників, у яких закінчилися терміни оплати-

- всіх підзвітних осіб-

- податкових органів (коли сталася переплата податків, обов`язкових платежів, які вносяться до бюджету у вигляді авансового платежу) -

- дебіторів по спірних боргах і претензіям.

Будь дебіторська заборгованість неминуче відволікає кошти з обороту, тому знижується ефективність їх використання, що може привести підприємство до складного фінансового стану. Її рівень безпосередньо пов`язаний з прийнятої організацією системою розрахунків, номенклатурою продукції, що випускається і станом насичення ринку аналогічною продукцією. Питома її вага у всій структурі фондів обігу найчастіше досить великий, і тому вимагає жорсткого, постійного контролю. Управління цією заборгованістю передбачає контроль відповідальних фінансових служб організації за швидкістю оборотності таких коштів у відповідних розрахунках.

Оскільки фонди обігу - це кошти, вкладені в запаси готової товарної продукції-уже відвантажені, але неоплачені товари-кошти в розрахунках з дебіторами, вони тісно пов`язані з процесом обігу товарів. Ці фонди не беруть участь у формуванні вартості товарів, а є безпосередніми її носіями. Всі рухи оборотних коштів становить безперервний єдиний процес. По закінченню виробничого циклу, після виготовлення товарної продукції, а також її реалізації вся вартість цих коштів відшкодовується у вигляді виручки від продажу продукції (послуг, робіт).

Фонди обігу знаходяться в безперервному русі, тому забезпечують кругообіг коштів. При цьому постійно відбувається зміна форм вартості: так грошова форма стає товарною, потім виробничої і знову товарної та грошової.

Грошова стадія фондів обігу стає формою виробничих запасів, далі у виробничій стадії запаси перетворюються на готову продукцію, після реалізації (товарної стадії) продукції вона набуває грошову форму. Всі авансовані в форму виробничих запасів кошти повертаються, а частина накопичень, яка перевершує собівартість реалізованої продукції, є прибутком підприємства.

Ефективність використання фондів обігу залежить від їх швидкості оборотності. До основних показників відносять тривалість обороту, коефіцієнт оборотності і завантаження.