Оборотні кошти підприємства

Оборотні кошти являють собою частину капіталу організації, який вкладений в поточні активи. До складу цієї частини (по матеріально-технічними ознаками) включені предмети праці (паливо, сировина, матеріали та інше), готові вироби на складах фірми, кошти в розрахунках, а також продукція для перепродажу та грошові кошти. Речові компоненти (предмети праці) оборотних коштів застосовуються в кожному циклі виробництва. При цьому предмети праці натуральну форму втрачають повністю. Ці оборотні кошти цілком включаються у вартість виробленого товару.

За допомогою частини капіталу, який вкладений в активи, забезпечується безперервність виробничого процесу.

Кругообіг оборотних коштів відрізняється високою швидкістю і складається з декількох стадій.

На стадії закупівель капітал з грошової форми приймає форму виробничу (стає предметами праці, наприклад).

На етапі виробництва відбувається перетворення ресурсів у послуги, роботи або продукцію. В результаті оборотні кошти приймають товарну форму.

Далі відбувається реалізація продукції. Таким чином, оборотні кошти з товарної форми знову переходять у грошову.

Елементи активного капіталу являють собою частину безперервного потоку здійснюваних господарських операцій. За рахунок покупки збільшуються виробничі запаси і кредиторська заборгованість. Процес виробництва призводить до зростання обсягу готових виробів. За рахунок реалізації збільшується дебіторська заборгованість та кількість коштів на рахунку і в касі підприємства. Зазначений цикл, багаторазово повторюючись, призводить у результаті до грошових платежів і надходжень.

Розміщення активної частини капіталу в процесі виробництва призводить до поділу на фонди обігу і виробничі фонди.

Останні функціонують протягом виробництва, а другі - в процесі обігу, тобто при реалізації готових виробів і придбанні в результаті товарно-матеріальних засобів.

Для забезпечення оптимального співвідношення необхідно, щоб на виробничі фонди припадала більша частка. Обсяг коштів звернення повинен бути оптимальним, але не більше, для забезпечення ритмічного і чіткого процесу обігу.

Оборотними фондами виробництва вважають запаси (тару, матеріали, запасні деталі, сировину та інше), витрати майбутніх періодів, незавершене виробництво.

До засобів обігу відносяться відвантажені товари, грошові кошти, готові вироби, дебіторська заборгованість та інше.

Відповідно до принципів управління та організації оборотного капіталу, а також у зв`язку з необхідністю в оптимізації обсягів запасів існує поділ на оборотні кошти ненормовані і нормовані.

Перші являють собою елементи фондів обігу. Управління ними здійснюється з метою запобігання їх надмірного збільшення.

Нормований оборотний капітал повідомляється з власними активними засобами.

Управління активною частиною капіталу в цілому має тісний зв`язок з його розміщенням. Для різних господарюючих суб`єктів характерний різний склад і структура оборотних коштів. Вони залежать від специфіки організації процесу виробництва, форми власності, особливостей виробничих витрат. Важливе значення мають і взаємини зі споживачами та постачальниками, фінансовий стан.

Поділ оборотного капіталу на позикові та власні кошти вказує на джерела та форми надання цих коштів організації у тимчасове або постійне користування.

Формування власних активів здійснюється з використанням власного капіталу (резервного, статутного та іншого). Позикові кошти утворюються у вигляді банківських кредитів, заборгованості.

Крім того, можуть залучатися кошти з додаткових джерел.