Економічні, змінні і неявні витрати

Для виробництва будь-яких товарів, послуг, робіт потрібні певні трудові та матеріальні ресурси. Витрати на використання і придбання таких у вартісному вимірі називають витратами виробництва.

Обсяг і величина витрат в першу чергу залежить від ціни, встановленої на придбані ресурси. Мета ж будь-якої компанії полягає у використанні найменшої кількості виробничих ресурсів, мінімізації витрат та отриманні максимально можливого прибутку.

Крім витрат, пов`язаних з випуском товарів, компанії несуть витрати по просуванню і збуту продукції на ринку. До таких витрат відносяться витрати на маркетингові дослідження ринку, з транспортування товарів споживачам, з організації реклами та інших заходів. У вартісному вираженні дані витрати називають комерційними витратами або витратами по реалізації продукції.

Також будь-яка фірма платить збори, податки, відраховує кошти в різноманітні цільові фонди, які відносять також на внутрішні витрати підприємства.

Економічна теорія розглядає явні (бухгалтерські) і неявні витрати, а також економічні.

Така відмінність особливо важливо для власників, які вирішують, куди вкладати свій капітали, від якого варіанту буде максимальний ефект або прибуток.

До бухгалтерським відносяться тільки явні витрати, які пов`язані з здобуваються і використовуваними ресурсами. Вони відображаються в бухгалтерських документах організації.

Неявні витрати показують альтернативну вартість праці та інших непріобретаемих ресурсів - капіталу, землі, які підприємство використовує у своїй роботі.

До явних витрат відносять заробітну плату робітників, оплату транспортних витрат, грошові витрати, пов`язані з купівлею та орендою обладнання, верстатів, споруд і будівель. До цієї категорії відносять оплату постачальникам матеріальних ресурсів, комунальні платежі, оплату страхових компаній і послуг банків.

Неявні витрати включають грошові активи. Поледнего могли б бути отримані компанією при більш вигідному застосуванні належних їй ресурсів. Для власників капіталу неявні витрати включають прибуток, яку можна було б отримати при вкладенні коштів не в нинішнє, а в якесь інше підприємство (справа).

Альтернативна вартість якого-небудь рішення визначається вибором кращого з усіх наявних рішень. Припустимо, людина вирішила піти з посади головного механіка державного підприємства і організував свою приватну компанію. Альтернативна вартість праці буде складатися із заробітної плати, від якої довелося відмовитися. А альтернативною вартістю капіталу, вкладеного у власну справу, виступає відсоток, який можна було б отримати, якби гроші були розміщені в банку або іншій справі, або в якості дивідендів від придбання акцій.

Економічні витрати складаються з явних і неявних.

Крім перерахованих вище понять, оперують і таким категоріями, як постійні та змінні витрати. Це актуально при аналізі роботи підприємства в короткостроковому періоді. Дане визначення в довгостроковому часу втрачає сенс, оскільки будь-які витрати змінюються.

Таким чином, постійні витрати - це витрати короткострокового періоду, на які не впливає кількість виробленої продукції. Вони включають витрати постійних факторів виробництва. До цієї групи відносять оплату за банківськими кредитами, виплату відсотків за облігаціями, амортизаційні відрахування, орендну плату, страхові виплати, оклади керуючого персоналу.

Змінні витрати - це витрати, що залежать від обсягу виробленого товару. Вони являють собою витрати змінних факторів виробництва. До них відносяться транспортні витрати, заробітна плата, витрати на матеріали, сировину та електроенергію.