Види витрат підприємства. Змінні, постійні та валові витрати

Як відомо, жодне виробництво не може існувати без витрат на придбання виробничих засобів. Їх називають витратами. Розраховувати їх можна різними способами. Аналіз витрат сьогодні здійснюється по відношенню до обсягу виробництва і по методу оцінки витрат.

Розглядаючи процес купівлі-продажу з позиції продавця, головною метою отримання доходу від здійснюваної операції буде відшкодування витрат, пов`язаних з виготовленням продукції.

У зв`язку з цим, виділяють альтернативні, бухгалтерські та економічні витрати.

Диктував (економічні) витрати є господарськими витратами, які, на думку підприємця, він поніс по ходу виробничого процесу. До них, зокрема відносять:

• придбані компанією ресурси;
• що не включаються в оборот ринку внутрішні активи;
• нормальний прибуток, яку підприємець розглядає в якості компенсації за ризик у бізнесі.

Таким чином, саме економічні витрати підприємець зобов`язується, в першу чергу, відшкодувати за допомогою ціни. Якщо ж з якихось причин це у нього не виходить, то він йде з ринку.

Для отримання необхідних для підприємства чинників виробництва необхідні певні кошти. Платежі, грошові витрати, пов`язані з придбанням ресурсів, називаються бухгалтерськими витратами. Вони завжди менше, ніж економічні. Головним чином, це пов`язано з тим, що в бухгалтерських витратах враховуються тільки реальні витрати на придбання виробничих засобів у сторонніх постачальників. Ці витрати юридично оформлені, існують в реальному вигляді, що є підставою для ведення обліку.

Збільшення обсягів виробництва незмінно тягне за собою підвищення витрат. Так як розвиток виробництва не може відбуватися нескінченно, витрати вважаються одним з основних параметрів при визначенні оптимального розміру підприємства.

Існують витрати, які організація несе незалежно від обсягів виробничої діяльності. Називаються такі витрати постійними. До цієї категорії витрат відносять плату за оренду приміщень, витрати на амортизацію обладнання, позики, податки, оплату праці співробітників фірми.

Існують витрати, розмір яких залежить від виробничого обсягу. Такі витрати називають змінними. У цю категорію входять витрати на рекламу, транспортні послуги, сировина, оплату праці співробітників сторонніх фірм та інші. Розширення виробництва провокує збільшення, а скорочення - зменшення змінних витрат.

Поділ витрат на змінні і постійні вважається умовним. Використовується дана класифікація для нетривалого періоду часу, при якому ряд виробничих факторів є незмінним.

Змінні і постійні витрати в сумі формують валові витрати. Це загальні грошові витрати компанії на виробництво певного обсягу товару.

Взаємозалежність і зв`язок постійних і змінних витрат виражається математично наступним чином:

TC- VC = FC-

FC + VC = TC-

TC- FC = VC.

При цьому FC - постійні і VC - змінні витрати, а TC - валові витрати.

При розрахунках і побудові графіків витрат слід враховувати, що FC прирівняні до деякої постійної. У зв`язку з цим, валові витрати будуть змінюватися відповідно до поведінкою VC. Іншими словами, сумарні витрати підприємства у короткостроковому періоді визначаються дією закону спадної граничної продуктивності.

Середні загальні витрати являють собою валові витрати, які припадають на одиницю товару. Ці витрати порівнюються з ціною на продукцію, і в результаті формується уявлення про прибутковість діяльності організації. При цьому середні валові витрати знижуються на тлі зниження змінних і постійних середніх витрат.