Прямі витрати

Кожне підприємство при виробництві продукції або наданні послуг витрачає певні ресурси. Всі його витрати підрозділяють на прямі і непрямі. Прямі витрати включають витрати, пов`язані безпосередньо з процесом виготовлення товару або наданням послуги і відносяться до собівартості прямим методом. Як і інші витрати виробництва, вони групуються по місцях виникнення (ділянки, цеху, інші структурні підрозділи), носіям витрат (вид продукції або послуг) і видами витрат (економічно однорідні елементи).

Існує загальноприйнята класифікація витрат. Прямі витрати складаються з:

- матеріальних витрат-

- витрат на оплату праці-

- відрахувань з зарплати-

- амортизаційних отчісленій-

- інших витрат, пов`язаних з основним видом діяльності.

Розглянемо більш докладно, що включають в себе ці економічні елементи. До матеріальних витрат відносять всю вартість витрачених матеріалів (крім продукції власного виробництва):

- основні матеріали, сировина-

- придбані напівфабрикати, вироби комплектуючі-

- паливо, електроенергія-

- запасні частини-

- матеріали строітельние-

- тара-

- матеріали допоміжні.

Прямі витрати на матеріальні ресурси зменшують на суму вартості всіх зворотних відходів (залишки сировини, матеріальних ресурсів, що виникають при виробництві продукції або послуги).

До витрат на оплату праці відносять всі виплати заробітної плати за тарифами і окладами, заохочення, премії, оплату відпусток та невідпрацьованого часу.

Прямі витрати на відрахування включають утримання на соціальне страхування.

До амортизаційних відрахуваннях відносять суму зносу основних фондів, активів нематеріальних, інших нематеріальних активів (тимчасові споруди, інвентарна тара), що безпосередньо беруть участь у виробництві продукції.

До складу інших прямих витрат входять: послуги зв`язку, витрати на відрядження, оплата розрахунково-касового обслуговування та ін.

На тих підприємствах або цехах, де виробництво спеціалізується на одному виді продукції, практично всі витрати є прямими.

Прямі витрати на більшості промислових підприємств враховуються на підставі прогресивних норм витрачання різних видів ресурсів. Залежно від виду управлінських завдань класифікація витрат може бути досить різноманітною. Основні управлінські завдання:

- розрахунок себестоімості-

- розрахунок передбачуваної прибутку-

- планування-

- контролювання і регулювання виробництва.

Для вирішення кожної з перерахованих вище завдань існує своя класифікація видатків.

Облік прямих витрат на виробництво дозволяє з легкістю розрахувати собівартість продукції. Зростання частини цих витрат у загальній собівартості підвищує точність розрахунку витрат.

Існують наступні методи обліку витрат виробництва: позамовний, нормативний, попроцессний.

Позамовний метод використовується, коли одиниця продукції має характерні властивості, а продукція виготовляється окремими партіями. Об`єктом обліку при цьому є конкретні замовлення на партію чи одиницю виробів.

Облік витрат, заснований на калькулюванні окремих процесів, здійснюється так:

1. Визначається вартість одиниці продукції на кожному процесі (переділі).

2. Підсумовується собівартість всіх одиниць продукції і розраховується загальна вартість кінцевої продукції.

Нормативний метод грунтується на створенні системи норм і нормативів. На їх підставі складають калькуляції нормативної собівартості і враховують ті витрати, які пов`язані з відхиленням від встановлених нормативів. Фактична собівартість визначається при коригуванні нормативної собівартості по всіх статтях витрат.