Приватне і державне підприємництво: функціональна взаємодія

Світовий досвід показує, що без вільної ринкової економіки, без самостійного виробника, без підприємницької активності процвітання суспільства неможливо. Формування малих і середніх структур в різних галузях відповідає світогосподарських тенденцій формування таких економік, де діє значне число невеликих підприємств різноманітного профілю і доповнює державне підприємництво.

Державне підприємництво є найважливішим елементом ринкової економіки, істотно сприяє зростанню ВНП.

На даний момент в країні цей сектор становить 70% від усіх підприємств і на нього припадає приблизно 35-40% чисельності зайнятих в суспільному виробництві. Отже, можна стверджувати, що підприємництво за своєю економічною природою є продуктом ринкового господарства і діалектично з ним пов`язано.

Для того щоб розглянути роль підприємництва у розвитку економіки країни, доцільно визначити його основні функції в господарському механізмі і форми державної підтримки малого підприємництва, реализующиеся на сьогоднішній день в нашій країні. При цьому слід врахувати, що функції підприємництва можуть доповнюватися залежно від реальної ситуації, конкретної економічної ситуації в країні і світовій економіці і від того, які способи державної підтримки малого підприємництва домінують в даний момент розвитку.

Для гармонійного розвитку приватне і державне підприємництво необхідно розглядати з урахуванням всіх особливостей розвитку підприємництва. У даному контексті маються на увазі автономність приватного підприємництва, з одного боку, і його залежність від інститутів держави.

Автономність проявляється через його основні функції (отримання вигоди та інноваційність діяльності) і визначає те загальне, що характерно для підприємництва в будь-якої соціально-економічній обстановці. А залежність приватного підприємництва виражається через його взаємодію з системою державної економіки за допомогою конкуренції та механізму її регулювання. У цьому діалектичному розвитку підприємництва, складається внутрішній механізм стимулювання підприємницької діяльності.

При цьому підприємницька діяльність повинна розвиватися у всіх напрямках. У зв`язку з цим, держава зобов`язана враховувати і автономність підприємництва, і в той же час регулювати його діяльність. Державне підприємництво доцільно розвивати в тих сегментах економіки, де приватний бізнес просто не в змозі виконати завдань, що визначаються суспільними потребами.

У науці розроблено декілька напрямків, де приватне підприємництво може стати важливим фактором економічного життя, як у структурному контексті економічного механізму країни, так і в регіональному.

Світовий досвід показує, що ефективний розвиток найрізноманітніших форм підприємництва є об`єктивною ознакою розвитку всієї системи господарювання. Підприємництво має ряд специфічних властивостей, які сприяють прискоренню економічних процесів і відрізняють його від інших елементів ринкового господарства. Підприємництво є «порушником спокою» і весь час, як би переводить економіку в новий якісний стан. Саме у сфері підприємницької діяльності генерується маса ресурсів, які виступають факторами економічного зростання. Система функцій підприємництва з цієї точки зору, може бути представлена наступним чином:

Нарощування багатства суспільства - виробництво товарів як постійне прирощення сукупного надбання суспільства-прирощення інтелекту як розвиток найважливішого чинника економіки-

Участь у національних програмах - відрахування коштів для реалізації програм соціального розвитку суспільства-

Участь у державній політиці зайнятості населення - відкриття нових виробництв, або розширення виробництва-

Забезпечення екологічної безпеки товарів і послуг і несення відповідальності за нанесення екологічного збитку своїми товарами і услугамі-

Розширення виробничих можливостей і виведення на новий рівень - вдосконалення технологій і методів управління проізводством-

Отримання прибутку - забезпечення беззбитковості роботи своєї фірми-

Інноваційна діяльність - постійний пошук нових рішень у виробництві, організації та управлінні і орієнтація на науково-технічний прогресс-

Зниження витрат - виявлення внутрішніх витрат своєї справи, використання можливостей, що представляються зовнішніми чинниками.

Конкурентна боротьба на ринку - визначення тактики і стратегії поведінки на ринку-

Зниження втрат - розвиток безвідходного виробництва-

Несення ризику та відповідальності - прагнення застрахувати себе від ризиків або по можливості розподілити їх.

Таким чином, функції приватного та державного підприємництва не тільки поєднаються, але й можуть ефективно, як доповнювати один одного, так і замінювати, при відповідній потреби розвитку господарської системи суспільства.