Шляхи підвищення рентабельності суперечать суспільним інтересам

Для приватної компанії пріоритетним завданням є отримання якомога більшого прибутку. Це є аксіомою, що характеризує стан сучасної економіки. Коли компанія стверджує, що крім прибутку її турбує стан навколишнього середовища, імідж та інші речі - це означає, що їх це турбує лише в контексті збільшення прибутку. Компанії, які дозволяють собі не думати про прибуток, а дбають про благо для суспільства, не в змозі витримати жорсткого пресингу конкуренції і йдуть з ринку.

Для збільшення ж прибули всі засоби хороші. А значить, шляхи підвищення рентабельності часто йдуть в розріз з громадськими цілями. Рентабельність - це найважливіший показник для компанії. Він показує відношення доходу від продажів товару або послуги до витрат. Таким чином, показник цей може бути поліпшений, якщо, за інших рівних, доходи зростуть, або скоротяться витрати.

Приватна компанія не може не шукати шляхи підвищення рентабельності, адже рентабельність не тільки безпосередньо пов`язана з прибутком, але і є найбільш простим і надійним способом її підвищення. Компанія не завжди здатна нарощувати обсяги виробництва товару, так як: по-перше, її ресурси обмежені, по-друге, відібрати у конкурентів частку ринку не так і просто. З іншого боку, нарощувати рентабельність можна практично до безкінечності. І виходить, що компанія, що випускає вкрай обмежене число товарів при невеликих витратах, може розраховувати на надзвичайні прибутки. Що, до речі, ми можемо спостерігати на прикладі торгівлі розкішними автомобілями ручної збірки.

Давайте подивимося, як компаніям вдається підвищити рентабельність, і наскільки це співвідноситься з суспільними інтересами. Для початку, візьмемо шляхи підвищення рентабельності продажів. Усі технології успішних продажів зводяться до того, щоб змусити покупця купити задорого те, що насправді не має особливої цінності. З цією метою відмінно справляється реклама, що вселяє покупцеві, що придбаний ним товар йому дійсно необхідний. Крім того, вагому роль відіграє імідж компанії.

Так чи інакше, висока рентабельність продажів може пояснюватися лише обманом покупця. Адже він платить скоріше не за продукт, а за "повітря": деякі асоціації, пов`язані з товаром, які були викликані йому рекламою, ім`ям компанії або послужливістю її персоналу. Навряд чи, подібні шляхи підвищення рентабельності йдуть на користь розвитку економіки або тягнуть за собою поліпшення суспільного добробуту, хоча на це вже особливо ніхто й не претендує.

Якщо ж проаналізувати шляхи підвищення рентабельності виробництва, то тут ми помітимо ще більш неприємні наслідки. Компанія, власне, може обрати лише два основних шляхи для зниження своїх виробничих витрат. Перший шлях - це заощадити на робочій силі. Тобто, знизити заробітну плату, зберігши колишній обсяг виконуваних співробітниками робіт, або навантажити працівників додатковою роботою без підвищення зарплати. Зазвичай для цих цілей використовуються різні хитрощі, що знижує ступінь задоволеності людей працею.

Другий шлях, економія на сировині і матеріалах, б`є швидше за покупцеві. Разом зі зниженням вартості сировини, з якої виготовляється продукт, знижується і його якість, а значить, і якість готового продукту. При цьому, оскільки ніяких оголошень компанія не робить, покупець думає, що купує товар тієї ж якості, що й раніше.

Як бачите, шляхи підвищення рентабельності розкривають певні протиріччя між інтересами компаній та інтересами громадськості. Кожна сторона веде себе цілком логічно зі своєї точки зору, проте гострий конфлікт інтересів унеможливлює створення стабільної економічної системи.