Як потрапити в рай? Скільки людей потраплять у рай?

У 1999 році кінокомпанія «Мірамакс» представила широкій громадськості комедійний фільм «Догма». Сюжет цієї картини побудований навколо двох занепалих ангелів, Локі і Бартлбі, вигнаних Богом з раю. І ось ця парочка живе на землі серед людей і мріє про прощення і повернення в райський сад. За сюжетом відступники знаходять серед різних церковних догматів технічну лазівку, що дозволяє їм знову стати безгрішними. Після цього слід було відразу ж померти - тоді вони автоматично відправляються в рай. І ось ангели пускаються у всі тяжкі, щоб здійснити свою мрію. У даному комедійному фільмі порушено питання, яке хвилює багатьох людей, хоча не всі в цьому можуть зізнатися навіть самому собі: «Як потрапити в рай?» Сьогодні ми спробуємо розібратися в цьому, незважаючи на те, що тема ця знаходиться, так би мовити, в відомстві віри і релігії. Доказів існування раю наука на сьогоднішній день надати не змогла, втім, як і доказів його відсутності. Ну що ж, вирушаємо в дорогу ...

Що таке «рай»?

Починати наше дослідження пропонуємо з розбору самого поняття. Якщо заглибитися в цю тему, можна побачити, що рай раю ворожнечу. І в кожній релігії бачення даного місця зовсім різне, кожна конфесія описує його по-своєму. Наприклад, головна книга християнства, Біблія, дає нам про нього наступну інформацію: цим словом називається Едемський сад, який був домом для Адама і Єви, прабатьків людства. Життя перших людей в раю була проста й безтурботна, вони не знали ні хвороб, ні смерті. Одного разу вони не послухалися Бога і піддалися спокусі. Прозвучала негайне вигнання людей з раю. Згідно з пророцтвами, Едемський сад буде відновлений, в ньому знову будуть жити люди. Біблія стверджує, що спочатку рай був створений на землі, тому християни вважають, що і відновлений він буде там же. Зараз же туди можуть потрапити тільки праведники, та й то тільки після смерті.

А що каже Коран про рай? В ісламі це теж сад (Джаннат), в якому після Судного дня будуть проживати праведники. Коран детально описує це місце, його рівні та особливості.

В іудаїзмі все трохи заплутаніше, проте, прочитавши Талмуд, Мидраш і книгу Зогар, можна зробити висновок, що рай для євреїв знаходиться тут і зараз, він їм дарований Єговою.

Загалом, кожна релігія має своє уявлення про «заповітному саді». Незмінним залишається одне. Неважливо, який об`єкт розглядається, будь то буддійська Нірвана або скандинавська Валгалла, рай сприймається як місце, де панує вічне блаженство, дароване душі людини після смерті. Напевно, немає сенсу заглиблюватися в вірування африканських або австралійських тубільців - вони нам дуже вже чужі, а тому обмежимося найбільш великими релігійними конфесіями. І перейдемо до основної теми нашої статті: "Як потрапити в рай?"

Християнство та іслам

З цими релігіями все більш-менш ясно: веди праведний спосіб життя, тобто живи по заповідях божим, і після смерті твоя душа відправиться в «заповітний сад». Однак для тих, хто не бажає обмежувати свою свободу і шукає більш легкі способи, існують так звані лазівки, що дозволяють уникнути пекельного полум`я. Правда, тут є свої нюанси. Дуже яскравим прикладом є джихад в ісламі - старанність на шляху до Аллаха. Останнім часом це поняття асоціюють з збройною боротьбою і самопожертвою, хоча воно значно ширше і є боротьбою зі своїми соціальними або духовними пороками. Ми ж розглянемо розрекламований засобами масової інформації окремий випадок джихаду, а саме смертників. Світові новинні стрічки рясніють повідомленнями про вибухи, скоєних по всьому світу терористами-смертниками. Хто вони і чому вирішуються на такі дії? Варто замислитися над тим, вчиняють ці люди богоугодну справу або ж є жертвами закулісних маніпуляторів, які в боротьбі за владу не гребують проливати чужу кров? Адже від дій смертників страждають, як правило, не ворожі солдати, а мирні жителі. Так що їхні дії як мінімум можна назвати сумнівними, вбивство жінок і дітей - це не боротьба з пороками, а порушення головної заповіді бога - не убий. До речі, в ісламі вбивство також не вітається, як і в християнстві. З іншого боку, історія пам`ятає про війни, скоєних в ім`я бога: Церква благословляла хрестоносців, Папа Римський особисто відправляв воїнів у їх кривавий похід. Так що дії ісламських терористів зрозуміти можна, а от виправдати - не можна. Вбивство є вбивство, і неважливо, в яких цілях воно вчинене.

Між іншим, в православному християнстві військова служба також вважається богоугодною справою, щоправда, стосується це захисту землі Руської від зовнішнього ворога. І в далекому минулому, і сьогодні священики благословляли воїнів, що йдуть в похід-відомо чимало випадків, коли служителі церкви самі брали в руки зброю і відправлялися на війну. Складно однозначно сказати, чи потрапить загинув у бою солдатів в рай чи ні, спишуться чи з нього всі його гріхи або, навпаки, потягнуть вниз - в пекельне полум`я. Так що даний спосіб складно назвати квитком в Едемський сад. Спробуємо знайти інші, більш надійні методи.

Індульгенція

Як люди потрапляють в рай? У першій половині XIII століття Гуго Сен-Шерскій у своїх творах розробив Богословське обгрунтування індульгенції, визнане через сто років Папою Римським Климентом VI. Багато грішники того часу піднеслися духом, адже у них з`явився відмінний шанс позбудеться своїх гріхів, що стояли на шляху до вічного блаженства. Що ж мається на увазі під цим поняттям? Індульгенція є звільненням від тимчасової кари за скоєні гріхи, в яких людина вже покаявся, і вина за них уже прощена в таїнстві сповіді. Вона може бути як часткової, так і повною. Віруючий може отримати індульгенцію для себе або для померлого. Згідно з католицьким вченням, повне прощення можливе лише при дотриманні конкретних вимог: сповідь, причастя, обов`язково слід було молитися в інтенції Папи, а також здійснювати ряд певних дій (свідоцтво віри, служіння милосердя, паломництво та інше). Пізніше Церква склала список «сверхдолжних добрих справ», які дозволяли надавати індульгенції.

У Середні століття практика видачі вибачення нерідко призводила до істотних зловживань, які можна охарактеризувати сучасним поняттям «корупція». Волохата гідра настільки обплутала католицьких священиків, що послужила поштовхом для реформаційного руху. Як наслідок, Папа Пій V в 1567 році "прикриває лавочку» і забороняє видачу пробачень за будь-які фінансові розрахунки. Сучасна процедура їх надання регламентована документом «Керівництво з індульгенцій», яке було випущено в 1968 році і доповнено в 1999-му. Тим, хто задається питанням: «Як потрапити в рай?» Слід розуміти, що даний спосіб може спрацювати, тільки якщо ви знаходитесь на смертному одрі (так ви не встигнете нагрішити заново). Хоча людина часто примудряється і в передсмертному стані здійснювати непрощенні помилки.

Таїнство хрещення

Як потрапити в рай? У цьому може допомогти таїнство хрещення. Справа в тому, що, згідно з християнським вченням, при проведенні даного обряду душа людини звільняється від усіх гріхів. Правда, основній масі цей спосіб не підходить, адже людина може пройти його тільки один раз, і в більшості випадків батьки хрестять своїх дітей в дитячому віці. Двічі проходили обряд тільки представники царської династії, і то тільки при коронації. Так що, якщо ви вже хрещені і не належите до царського роду, значить, цей метод не для вас. В іншому випадку у вас є шанс позбутися всіх своїх гріхів, але тільки не варто впадати у всі тяжкі і наостанок здійснювати те, про що згодом буде соромно розповідати своїм онукам. Між іншим, деякі представники іудаїзму воліють в похилому віці прийняти християнство. Так, про всяк випадок, адже - відповідно до їх віри - рай знаходиться тут, на Землі, а що буде після смерті? Так що можна підстрахувати себе, і під кінець свого земного існування переметнутися в інший табір і забезпечити собі вічне блаженство вже в християнському рай. Але, як бачите, цей шлях доступний лише обраним.

Єгипетська, Тибетська і мезоамериканських «Книги мертвих»

Як потрапляє душа в рай? Мало хто знає, але для цього існують точні інструкції, які служать провідником для померлого в потойбічному світі. Багато людей чуло про них, в Голлівуді знято не один фільм про ці трактатах, і тим не менш практично ніхто не знайомий з їх змістом. А адже в давнину їх вивчали з великим завзяттям і знатні люди, і челядь. По суті, з позиції сучасної людини «Книга мертвих» нагадує комп`ютерну гру типу квесту. У ній покроково розписані всі дії померлого, вказано, хто його чекає на тому чи іншому рівні загробного світу, і що необхідно давати служителям підземного царства. Жовта преса рясніє інтерв`ю пережили клінічну смерть. Люди, які бачили рай і пекло, розповідають про свої відчуття і переживання з цього приводу. Але мало хто знає, що дослідження даних видінь, проведені Р. Моуді, показали колосальну збіг подібних оповідань з тим, що описують «Книги мертвих», а точніше, ті їх частини, що присвячені початковим моментам посмертного існування. Проте всі «поверненці» доходять до певної стадії, так званої точки «неповернення», і про подальший шлях вони нічого сказати не можуть. А ось стародавні тексти говорять, і дуже докладно. Причому відразу виникає питання: а звідки древні цивілізації, що жили на різних континентах, знали про це? Адже вміст текстів практично ідентичне, існують незначні відмінності в деталях, іменах, але суть залишається тією ж. Або можна припустити, що всі «Книги мертвих» переписані з одного, більш давнього, джерела, або це знання, дані людям богами, і все, що там написано - правда. Адже люди, «які бачили рай» (що пережили клінічну смерть) говорять про одне й те ж, хоча більшість з них ніколи не читали ці манускрипти.

Древні знання та спорядження покійника

У Стародавньому Єгипті жерці готували і навчали громадян своєї країни до посмертної життя. Яким же чином? Людина за життя вивчав «магічні прийоми і формули», які допомагали душі долати перешкоди і перемагати чудовиськ. У могилу небіжчика родичі завжди клали предмети, які знадобляться йому в загробному світі. Наприклад, обов`язково слід було залишати дві монети - це плата човняру за перевіз через річку смерті. Люди, «видавши рай», часто згадують про те, що зустріли там померлих друзів, хороших знайомих або родичів, які допомагали їм порадами. І це легко пояснюється тим, що сучасна людина нічого не знає про загробний світ, адже в школі про це нічого не говорять, в інститутах також подібну інформацію ви не отримаєте. У церкві священики також мало чим вам допоможуть. Що ж залишається? Ось тут і з`являються близькі вам люди, яким небайдужа ваша доля.

Суд богів

Практично у всіх релігіях говориться, що людину після смерті чекає суд, на якому будуть порівнюватися, зважуватися всі добрі і злі діяння підсудного, за результатами чого і вирішиться його подальша доля. Про таке суді говориться і в «Книгах мертвих». Душа, блукаюча в потойбічному світі, пройшовши всі випробування, наприкінці шляху зустрічається з верховним Царем і суддею Осирисом, що сидить на троні. Людина повинна звернутися до нього з певною ритуальної фразою, в якій він перераховує, як він жив і слідував чи протягом всього свого життя заповідям бога. Згідно з «єгипетського книзі мертвих», душа після звернення до Осірісу повинна була виправдовуватися за кожен свій гріх перед іншими 42 богами, відповідальними за ті чи інші гріхи. Проте ніякі слова покійного не могли врятувати його. Головний бог поміщав на одну чашу терезів перо, яке є символом богині Маат (істина, справедливість, світовий порядок, правда), а на другому - серце підсудного. Якщо воно переважало перо, то це означало, що воно повно гріхів. І таку людину пожирало чудовисько Амаіт. Якщо ваги залишалися в рівновазі, або серце виявлялося легше пера, тоді душу чекала зустріч з близькими і рідними, а також «вічне блаженство». Люди, які бачили рай і пекло, ніколи не описували суд богів, і це зрозуміло, адже він знаходиться за «точкою неповернення», тому про достовірність даної інформації можна тільки гадати. Але не слід забувати, що про такий «заході» говорить більшість релігійних конфесій.

А що роблять люди в раю?

Як не дивно, але про це мало хто замислюється. Згідно з Біблією, Адам (перша людина в раю) в Едемському саду жив і не знав ніяких турбот, він не був знайомий з хворобами, фізичною працею, йому навіть не було потреби використовувати одяг, значить, кліматичні умови там були цілком комфортними. От як би і все, більше нічого не відомо про його перебування в цьому місці. Але це опис раю земного, а що до небесного, так про нього відомо ще менше. Скандинавська Валгалла та ісламський Джаннат обіцяють праведникам вічне блаженство, їх будуть оточувати повногруді красуні, і вино буде литися в їх кубки, Коран оповідає про те, що кубки будуть наповнювати вічно юні хлопчики з чашами. Праведники будуть позбавлені від мук похмілля, у них буде все в порядку з чоловічою силою. Ось така от ідилія, щоправда, незрозумілий статус хлопчиків і пишногрудих красунь. Вони хто? Заслужили рай чи заслані сюди в покарання за минулі гріхи? Якось не зовсім ясно.

Раби богів

Про зовсім інший ідилії оповідають «Книги мертвих». Відповідно до цими давніми трактатами, «вічне блаженство» зводиться тільки до того, що тут немає неврожаїв, а відповідно і голоду, і воєн. Люди в раю, як і за життя, продовжують працювати на благо богів. Тобто людина є рабом. Про це свідчать книги і мезоамериканских індіанців, і древніх єгиптян, ну і, звичайно ж, Тибетський манускрипт. А ось у стародавніх шумерів ідеальна картина загробного світу виглядає значно похмуріше. Переправившись на інший берег, душа померлого проходить через сім воріт і потрапляє в величезне приміщення, в якому немає ні пиття, ні їжі, а тільки каламутна вода і глина. Тут і починаються головні замогильні муки. Єдиним послабленням для неї можуть стати регулярні жертвоприношення, які здійснюватимуть живі родичі. Якщо покійний був самотньою людиною або близькі ставилися до нього погано і не хочуть проводити обряд, в такому випадку душу чекає зовсім вже погана доля: вона виходить з підземелля і бродить по світу у вигляді голодного духу і шкодить усім зустрічним. Ось таке уявлення про потойбічному світі було у древніх шумерів, але початок їх творів також збігається з «Книгами мертвих». На жаль, люди, «колишні в раю», не в змозі відкрити завісу над тим, що ж знаходиться за «точкою неповернення». Не в змозі цього зробити і представники головних релігійних конфесій.

Патер Дій про релігії

У Росії існує безліч релігійних напрямків так званого язичницького спрямування. Одним з таких є Давньоруська церква православних старовірів-інглінгів, лідером якої є Хіневич А. Ю. В одному зі своїх відеовиступи Патер Дій згадує про завдання, отриманому від свого вчителя-наставника. Суть його «місії» полягала в наступному: з`ясувати у представників головних релігійних конфесій, що їм відомо про пекло і рай. В результаті таких опитувань Хіневич дізнається, що християнські, ісламські, іудейські служителі культу мають вичерпну інформацію про пекло. Вони можуть назвати всі його рівні, небезпеки, випробування, які очікують грішника, мало не по іменах перераховують всіх монстрів, які зустрінуться з заблуканої душею, і інше, інше, інше ... Однак абсолютно все служителі, з якими йому довелося поспілкуватися, вражаюче мало знають про рай. Вони має лише поверхневу інформацію про місце вічного блаженства. Чому так? Сам Хіневич робить такий висновок: мовляв, кому служать, про те й відають ... Ми ж не будемо настільки категоричні у своїх судженнях, і залишимо це читачеві. В даному випадку доречним буде згадати ще й слова класика, геніального М. А. Булгакова. У романі «Майстер і Маргарита» він вкладає в уста Воланда фразу про те, що існує безліч теорій щодо загробного існування. Є серед них і така, згідно з якою кожному буде дано по його вірі ...

А чи вистачить місця?

На різних інформаційних ресурсах часто обговорюються теми, пов`язані з Едемським садом. Людей цікавлять різні питання. І як можна туди потрапити, і скільки людей в раю і багато що інше. Пару років тому весь світ лихоманило: всі перебували в очікуванні «кінця світу», який повинен був настати в грудні 2012 року. У зв`язку з цим багато хто пророкував, що ось-ось настане той самий «Судний день», коли Бог спуститься на землю і покарає всіх грішників, а праведникам надасть вічне блаженство. І ось тут починається найцікавіше. А скільки людей потраплять у рай? Чи вистачить місця всім? Або ж все відбуватиметься, як у планах глобалістів, які хочуть залишити на планеті «золотий мільярд»? Ці та подібні питання багатьом не давали спокою, заважаючи спати ночами. Однак настав 2013 рік, «кінець світу» так і не настав, а очікування «Судного дня» залишилося. Все частіше до перехожих звертаються свідки Єгови, євангелісти та ін. Із закликом покаятися і пустити в свою душу Бога, адже скоро усьому сущому настане кінець, і кожен повинен зробити свій вибір, поки не стало надто пізно.

Рай на землі

Згідно з Біблією, Едемський сад був на Землі, і багато богословів впевнені, що в майбутньому він також буде відновлений на нашій планеті. Однак розумна людина може поцікавитися: а навіщо чекати судного дня, може бути, можна побудувати рай своїми силами? Запитайте будь-якого рибалки, який зустрічав світанок з вудкою в руках де-небудь на тихому озері: де рай? Він з упевненістю відповість, що він на Землі, тут і зараз. Може, не коштувати сидіти в задушливій квартирі? Спробуйте виїхати в ліс, на річку чи в гори, побродити в тиші, послухати спів птахів, пошукати гриби, ягоди - і, цілком можливо, ви відкриєте для себе це «вічне блаженство» ще за життя. Однак людина так влаштована, що завжди чекає дива ... Мовляв, з`явиться який-небудь добрий дядько і вирішить всі його проблеми - відучить нечупар кидати сміття повз урни, грубіянів - матюкатися, хамів - паркуватися в недозволеному місці, корупціонерів - брати хабарі і так далі. Людина сидить і чекає, а життя проходить повз, її вже не повернути ... У мусульман є притча під назвою «Остання людина, що увійшов в рай». Вона як не можна більш точно передає суть людської натури, яка завжди залишається незадоволеною справжнім станом речей. Людина завжди залишається незадоволеним, навіть якщо отримує те, про що мріє. Цікаво, а чи буде він щасливий в раю, або, можливо, пройде якийсь час - і він почне перейматися «вічним блаженством», захоче чогось більшого? Адже Адам і Єва також не втрималися від спокус. Про це варто було б задуматися ...

«Террарія»: як потрапити в рай

Наостанок доведеться висвітлити і це питання, хоча його складно прив`язати до теми статті. «Террарія» - це комп`ютерна гра жанру «пісочниця» в стилі 2D-формату. Вона відрізняється налаштованим персонажами, динамічною зміною часу доби, випадково згенерували світами, можливістю деформації ландшафту, а також системою крафтінга. Багато геймери ламають голову, задаючись подібним питанням: «Террарія»: як потрапити в рай? »Справа в тому, що в даному проекті є кілька биомов:« Джунглі »,« Океан »,« Наземний світ »,« Великий льох »,« Пекло »і т. д ... По ідеї, повинен існувати і« Рай », тільки знайти його не вдається. Особливо важко доводиться новачкам. Це той биом, який вирваний з логічного ланцюжка. Хоча досвідчені гравці стверджують, що він існує. Щоб туди потрапити, потрібно скрафтіть крила гарпії і сфери могутності. Роздобути потрібні складові можна біля «ширяючого островів». Це ділянки суші, плаваючі в повітрі. Їх зовнішній вигляд мало чим відрізняється від наземної поверхні: тут є ті ж дерева, поклади ресурсів, що і на землі, і тільки самотньо стоїть храм з скринею всередині виділяється на тлі решти пейзажу. Поблизу обов`язково з`являться гарпії, упускають такі необхідні нам пір`я, і інші монстри. Будьте напоготові!

На цьому ми закінчуємо нашу подорож. Будемо сподіватися, що читач знайде свій шлях до «вічного блаженства».