Кредитна політика банку

Кредитна політика банку - це розробка заходів, спрямованих на удосконалення співвідношення ризику і прибутковості від операцій з надання позик фізичним особам та іншим господарюючим особам.

Розробляється кредитна політика на основі макро- і мікроекономічних чинників. Тобто фахівець проводить оцінку стану країни на макрорівні, робить висновок про стабільність національної економіки та ступеня підтримки тієї чи іншої галузі державою. Важливу роль відіграють темпи зростання інфляції, динаміка процентних ставок і здатність конкурувати з іншими кредитними установами на міжнародному рівні. В даному випадку розглядаються саме ті фактори, змінювати які банки не мають можливості.

До мікроекономічним, або внутрішнім, факторів можна віднести вивчення внутрішньобанківських процесів або відносин між окремими кредитними установами. При цьому вивченню підлягають такі фактори, як обсяг залучених коштів, платоспроможність, ліквідність, рентабельність. Ці показники характеризують успішність банку в роботі з контрагентами. А для цього необхідний якісний підбір персоналу, адже кваліфікований співробітник, будучи особою банку, створює його репутацію.

Кредитна політика здійснюється з метою досягнення безлічі тактичних результатів, але першорядним вважається отримання максимально можливого доходу. Примноження прибутку - головна мета функціонування будь-якого комерційного підприємства. Орієнтуючись на розроблені стратегічні плани, кредитна політика базується на конкретних завданнях, до числа яких можна віднести ретельний нагляд і контроль над виконанням заходів щодо розширення кредитоспроможності, а також вибором призначення кредиту чи позики.

Коли складається грошова кредитна політика банку, відбувається поділ на роботу з господарюючими суб`єктами та фізичними особами. Найбільший рівень доходу приносять юридичні особи, тому співробітник кредитної установи повинен докласти максимум зусиль, для того щоб укласти довгострокову співпрацю. Однак далеко не всі організації можуть стати першокласними клієнтами, адже у банків існує власний перелік вимог до такої категорії споживачів. Як правило, найбільш важливими критеріями вважаються надійність, платоспроможність, прозорість звітності, виключно позитивна репутація на ринку, розмір власного капіталу, рівень ліквідності і рентабельності.

Якщо позика необхідна індивідуальному підприємцеві, то кредитна політика спрямована на вивчення особистісних якостей керівника, виявлення ступеня довіри з боку контрагентів. Визначальну роль, звичайно, грає кредитна історія засновника компанії.

Видача позик фізичним особам проводиться за іншими критеріями. Банк висуває безліч різних пропозицій по кредитуванню. Завдяки цьому клієнт отримує можливість вибрати найкращі умови щодо надання та виплати позики. Найчастіше розмір і умови кредитування визначаються на основі рівня заробітної плати, віку самого платника та надійності гарантій або поручительств.

Найголовніше - розуміти, що кредитна політика необхідна для мінімізації ризику сторін. Адже банк, проводячи операції із запозичення коштів, володіє ризиком неповернення їх внаслідок небажання чи нездатності оплатити тіло кредиту і відсотки по ньому. Відповідно, чим вище рівень ризику, тим більший відсоток від угоди отримає кредитну установу. Завдання персоналу полягає в раціональному поєднанні цих двох факторів.

При добре організованій банківській системі кредитна політика підлягає регулярному перегляду, так як змінюється ринкова кон`юнктура вимагає гнучкості поведінки банків. А від швидкості їх реакції на ту чи іншу проблему залежить популярність і конкурентоспроможність організації.