Підприємницький дохід підприємства як основоположний показник його вартості

Актуальність дослідження моделей по оцінці вартості підприємств дохідним методом обумовлена процесами, що відбуваються акціонування і приватизації підприємств. Так, питома вага приватної власності в загальній кількості функціонуючих підприємств на території країн СНД, доходить до 90%.

В даний час в цих країнах основним методом оцінки вартості є витратний. Однак у ринковій економіці потенційний інвестор не буде інвестувати в бізнес-проект, не переконавшись у тому, що підприємство після придбання буде приносити дохід. Будь-який інвестор, який вкладає фінансові ресурси в підприємство, купує, насамперед, потік майбутніх доходів, Однією з головних причин, по якій не використовуються моделі доходного методу при оцінці, є неоднозначне визначення понять «дохід», «капіталізація доходу», «чистий дохід» , «капіталізація прибутку», «підприємницький дохід» та ін. Методологічно не вирішена проблема того, як доходи від підприємницької діяльності в цілому, і які показники доходу зокрема, використовувати при оцінці підприємства та ефективності його функціонування. З урахуванням усіх складнощів і невизначеностей оцінки ефективності найбільш розробленими в плані теорії та методології представляються підходи для окремих проектів (інвестиційного проекту, модернізації виробництва та впровадження нової техніки, систем обліку, аналізу виправлення і інш.), Ніж оцінка підприємства в цілому.

Наприклад, для оцінки економічної ефективності на рівні держави застосовується узагальнюючий показник національного валового доходу, на рівні підприємства - показник прибутку, грошового потоку. Існує багато приватних показників: рентабельність, оборотність, дохід підприємця, ефективність інвестицій, капіталомісткість, фондовіддача, продуктивність праці та інші.

Внаслідок еволюції інформаційно-економічного розвитку за останні десятиліття продовжували змінюватися уявлення про ефективність. Одне з найбільш значущих змін пов`язано з переходом до ринкового розвитку економіки. При ринковому методі господарювання багато використовувані показники оцінки ефективності не суперечать один одному. Проте встановити узагальнюючий показник дуже важко. До того ж він може бути розрахований за різними методиками.

Поняття «підприємницький дохід» і сам показник доходу в системі складу показників ефективності галузей на макрорівні в нормативних документах Російської Федерації не передбачений. У доданків рахунки «Освіти доходів по галузях» представлені показники: валовий додана вартість, валовий прибуток, оплата праці, валові змішані доходи. Відсутній показник «підприємницький дохід» і в розділі «Загальноекономічні показники».

Крім наведених вище показників, в розділі «Фінанси і кредит» статистичного щорічника додатково рекомендуються при оцінці ефективності роботи галузей обчислювати статті: «чистий прибуток», «рентабельність активів» та інші. Як наслідок, в управлінні економікою на мікрорівні поняття «підприємницький дохід» і дохід, як показники при оцінці підприємств в якості, узагальнюючих не використовуються.

Внаслідок цього при оцінці підприємства використовуються багато показників без акценту на узагальнюючий характер та без урахування особливостей методики його розрахунку. Це вказує на необхідність введення основного комплексного показника, що оцінює ефективність діяльності підприємства і враховує взаємодію з усіма іншими зацікавленими сторонами, які можуть приносити доходи в майбутньому. Таким показником є максимізація вартості підприємства шляхом збільшення доходу всім учасникам виробництва.

Підхід до оцінки цього доходу в умовах ринкового способу господарювання виражає співвідношення між ринковою вартістю підприємства та прибутками, отриманими власниками, працівниками підприємства і державою, плюс вартість чистих активів, здатних генерувати доходи в майбутньому шляхом припливу грошових коштів.