Валовий дохід комерційного підприємства як показник його ринкової вартості

У ринковій економіці мета діяльності підприємства як збільшення його ринкової вартості. Основні фактори створення вартості - це грошовий потік, який враховує мінливість зовнішніх і внутрішніх факторів і взаємодія з конкурентами.

Державі, проблема ефективності представлена такими проблемами, як валовий дохід і прибуток, інтенсифікація виробництва і зростання продуктивності, максимізація обсягу прибутку в умовах виконання затверджених завдань. Прибуток на рівні підприємств нормується і її максимізація заснована на збільшенні обсягу продукції, що випускається або мінімізації сукупних витрат при стабільних цінах. У цих умовах максимізація прибутку відбувається не для того, щоб збільшити конкурентоспроможність продукції щодо інших підприємств, а для того, щоб в умовах стійких цін і нормативів виконати плановий обсяг випуску продукції і забезпечити валовий дохід підприємства.

Проблема вибору критеріїв оцінки підприємства стає гострою внаслідок великого розриву між попитом і пропозицією. Тому прибуток не може повно виражати реальний результат роботи підприємства і його виробничих структур. Прибуток також не може повною мірою враховувати реальні потреби інтенсивного розвитку підприємства. Збільшення прибутку, можливо, і при велику зношеність основних засобів та при випуску застарілої, але дешевої продукції. Виникає ситуація, коли показник прибутку не є узагальнюючим на мікро- і макрорівнях. Це незмінно призводить до такого інтегральним показником, як валовий дохід, валова додана вартість у реалізованої продукції, формована в даний час на рівні галузей і всього народного господарства.

Валова додана вартість повинна формуватися як різниця між реалізацією товарів і спожитими матеріальними витратами. В основних моделях оцінки поняття «дохід» і дохід як показник ефективності »використовуються рідко, переважаючим є застосування показника« валовий дохід », що відображає екстенсивний характер економіки.

Поняття «дохід» розмито через використання в моделях таких показників, як грошовий потік, валовий грошовий потік, прибуток, валовий дохід, додана вартість, грошова додана вартість та інших.

Вивчення різних точок зору вчених-економістів щодо розкриття економічної сутності поняття «дохід» показало, що велика їх частина може бути згрупована за кількома показниками:

- за показником новоствореної вартості-

- за показником «припливу грошових коштів або отримання матеріальних цінностей, що володіють грошовою вартістю» -

- за показником «збільшення економічних вигод у результаті зростання активів або погашення зобов`язань, що забезпечують збільшення власного капіталу».

Валовий дохід в основному прирівнюється до прибутку від реалізації, в основі визначення якої покладена виручка від реалізації товарів. Використання в більшості моделей оцінки дохідним методом показника виручки від реалізації продукції як вихідного показника для розрахунку прибутку навряд чи правомірно, оскільки повна величина виручки залежить:

- по-перше, від обраного методу її обліку («по оплаті» або «по відвантаженню») -

- по-друге, у складі виручки від реалізації включені і матеріальні витрати, придбані з боку. При їх питомій вазі в собівартості промислових підприємств 60-90% ці витрати не можна визнавати припливом грошових коштів і вважати доходом. Навпаки, це відтік коштів. Як наслідок, 50-90% витрат на матеріали, паливо, енергію, комплектуючі в складі собівартості навряд чи правомірно вважати доходом. Останній за своєю сутністю повинен забезпечити дохід усім учасникам виробництва: працівникам підприємства, власникам капіталу, державі.