Доходи і витрати організації в контексті оцінки його ефективності

Дохід підприємства доцільно прирівняти до валової доданої вартості (ВДВ). Саме в цьому показнику відбивається ефективність функціонування підприємства, тому що в ньому реалізуються всі фактори виробництва (земля, праця, капітал, доходи підприємства), а також економічні інтереси всіх учасників виробництва: власників капіталу, працівників підприємства та інтереси держави. За цими принципами має формуватися і дохід як показник ВДС в реалізованої продукції.

В даний час при оцінці ефективності підприємства показник доходу, пріравнённий до ВДС, в якості узагальнюючого не використовується, а на рівні галузей і всієї національної економіки використовується. Однак в розрахунок ВДС в реалізованої продукції характеризує доходи організації і приплив коштів через показник реалізації. У сформованій практиці оцінки ефективності підприємств за показниками обсягу виробництва (саме показники виробництва доводяться до підприємств як державних завдань) реалізована продукція не використовується як узагальнюючий показник. Разом з тим узагальнюючим показником ефективності роботи всього народного господарства та галузей є саме валова додана вартість. У зв`язку з цим назріла практична необхідність формувати об`єктивну інформацію про ефективність роботи підприємств, акціонерних товариств, корпорацій, холдингів за єдиними методологічним принципам з формуванням показників ефективності галузей, адекватно відображатиме всі доходи і витрати організації. Одним з таких принципів є гармонізація критеріїв оцінки ефективності на рівні підприємств з показниками ефективності роботи галузей, з показниками оцінки ефективності підприємств при оцінці вартості.

Грошові потоки при оцінці підприємства і галузей в даний час не використовуються. Наводяться тільки порівняльна характеристика їх припливу і відпливу, тобто джерела та основні напрями їх використання. Але при оцінці вартості компанії дохідним методом використовуються показники валового грошового потоку, чистий грошовий потік, доходи і витрати організації.

Виходячи з визначення доданої вартості, остання формується на стадії виробництва і реалізується на кінцевій стадії кругообігу коштів у складі показника реалізації продукції. В її складові включаються витрати на заробітну плату, соціальне страхування, амортизація, чистий прибуток. Тому саме додана вартість має бути прирівняна до доходу, здатному генерувати грошові кошти. Отже, виходячи з економічної суті поняття «додана вартість», правомірно прирівняти її до поняття «дохід».

При цьому необхідно вирішити питання щодо формування доданків доходу. У більшості моделей за оцінкою дохідним підходом доданком доданої вартості є чистий прибуток (модель EVA, SVA). Але чистий прибуток - лише незначна частина доходу, оскільки для працівників підприємства доходом є зарплата і відрахування в соціальні фонди, для власників капіталу - дивіденди, що виплачуються з чистого прибутку, і амортизаційні відрахування для відновлення виробничого потенціалу, для держави - податки та збори з виручки і прибутку.

Такий підхід до формування доходу при оцінці має такі переваги:

- зарплата і відрахування від неї, податки та платежі фіскальній системі з виручки, чистого прибутку та ін. забезпечені реальними коштами.

- через цей показник доходу комплексно враховуються економічні інтереси працівників, власників капіталу і держави-

- рекомендований показник доходу дозволяє забезпечити взаємозв`язок показників ефективності, реально відображають доходи і витрати організації, з показниками ефективності на рівні галузей і всієї економіки країни в цілому-

- саме такий підхід до формування показника доходу дозволяє встановити ринкову вартість підприємства з точки зору наповнення її реальними коштами у вигляді генерації доданої вартості в грошовий потік.

Отже, рекомендований показник доходу характеризується здатністю реально генерувати грошові потоки і збільшувати капітал, врахований в процесі формування ринкової вартості компанії. Це відповідає і економічної сутності основних моделей формування ринкової вартості. Якщо визначати дохід як валову додану вартість за обсягом виробництва, то додана вартість у виробленої, але не реалізованої продукції, за своєю економічною сутністю являє витрати, а не новостворену вартість, що забезпечує грошовий приплив. Разом з тим витрати на зарплату та амортизацію являють собою дохід у вигляді припливу грошових коштів, що використовуються в інтересах працівників підприємства, власників капіталу і держави. Валова додана вартість у припливі коштів буде характеризувати всі доходи і витрати організації, дохід на рівні підприємства, галузі та всієї національної економіки.

Цим буде забезпечуватися не тільки взаємозв`язок показників ефективності з показниками оцінки вартості, але і формуватися новий показник ефективності - ринкова вартість підприємства.