Класифікація інформації

Сучасна наука нараховує понад вісімдесят різних визначень поняття «інформація». Класифікація інформації містить в собі безліч видів і типів знання, але саме з її допомогою дуже легко розібратися в будь-якій науці або сфері діяльності. Жоден учений не зміг вивести такого визначення інформації, яке б повністю відображало її суть і значення для сучасного суспільства.

Це фундаментальна основа знань, яка у поєднанні з енергією і матерією «підтримує» весь світ. Для того щоб зрозуміти, навіщо були створені класифікація та кодування інформації, необхідно знайти і засвоїти хоча б одне визначення даної категорії.

Найчастіше інформацію визначають як певні відомості про конкретний об`єкт, предмет, факти, явища або процеси, які відбуваються в навколишньому світі.

Перша класифікація інформації ділить її за певним типом знання, яке отримується. Декларативні знання - загальновідомі факти, які доступні кожному. Наприклад, такими знаннями вважається така інформація: «Київ - це столиця України», «Місяць - це супутник нашої планети Земля» і так далі. Таким чином, декларативні знання можуть містити в собі наступні типи інформації: про об`єкти, події, властивості об`єктів, про математичні та інших залежностях. Процедурні знання - описують послідовність дії для виконання певного завдання, тобто дають інструкції. Така інформація найчастіше надає можливість знайти відповіді на різні питання, наприклад, «Як зварити кашу?» Або «Як зшити спідницю?».

Друга класифікація ділить всю інформацію по способам її сприйняття, адже більшість нових фактів і явищ ми пізнаємо саме через органи чуття. Сучасні вчені вирахували, що більше 80% інформації людина отримує за допомогою зору, 10% - слуху, 4% - нюху, 3% - смакових відчуттів, 2% - дотику. Але при цьому не варто забувати, що кожна людина являє собою індивідуальність, а це означає, що у художників буде набагато краще розвинений саме зоровий канал, а у музикантів ефективніше буде працювати на сприйняття слуховий канал.

Класифікація засобів захисту інформації також використовує сортування за способом представлення даних. Виходячи з цього, виділяють наступні групи: текстову, числову, графічну, відео та звукову інформацію.

Четверта класифікація інформації ділить об`єкт дослідження в залежності від його суспільного значення. Таким чином, інформація може бути громадською, спеціальної та особистої. У свою чергу, громадська ділиться на звичайну, суспільно-політичну, науково-популярну, новинну, естетичну. Спеціальна інформація теж має свої підвиди: виробнича, управлінська, технічна і наукова. Особиста інформація може визначатися як знання, інтуїція, уміння або навички.

Як і будь-яку іншу категорію, інформацію можна охарактеризувати з точки зору її основних властивостей:

1. Повнота (достатність). Чи достатньо отриманих даних для розуміння ситуації і прийняття певного рішення.

2. Об`єктивність. Інформація не повинна залежати від чийогось думки, судження чи впливу інших зовнішніх факторів. Наприклад, судження «ця квітка називається ромашка» - об`єктивне, а «ця квітка дуже красивий» - суб`єктивне, адже відображає ставлення людини до даного предмету.

3. Зрозумілість. Отримані дані повинні бути зрозумілі людині, для якої вони призначені. Адже якщо відправити на підписання контракт своєму російському партнеру китайською мовою, він не зможе зрозуміти суть і документ стане для нього марним.

4. Достовірність. Інформація обов`язково повинна відображати справжній стан справ, щоб допомогти у прийнятті рішення.

5. Актуальність. Дані повинні відповідати справжньому стану справ і мати цінність для їх отримувача.

6. Корисність. Інформація корисна, якщо є можливість її використовувати для досягнення певних цілей.

Класифікація інформації, її правильне подальше використання може допомогти досягти успіху в будь-якому починанні, адже найголовніше - це вміти використовувати те, що маєш.