Образ Євгенія Онєгіна. Аналіз «Євгенія Онєгіна» стисло

Поема «Євгеній Онєгін» - це справжня енциклопедія життя російської людини 19 сторіччя. Роман у віршах створювався протягом 1823-1831 років. У ньому явно простежуються стилістичні риси реалізму. Дуже лаконічно і точно зображені різні верстви населення Росії того часового відрізку. Початкові глави були написані молодим поетом, а в заключних відчувається, що автор - людина з величезним життєвим досвідом. У цьому романі простежується дорослішання А. С. Пушкіна як творця.

Історія створення

Над своїм дітищем великий поет трудився більше семи років. Роман «Євгеній Онєгін» автор вважав прекрасним творінням. Поряд з «Борисом Годуновим» він називав його подвигом. У захоплюючому творі розкривається драматична доля дворянської інтелігенції. Все це відбувається на тлі картин російського життя.

Робота над твором розпочалася в травні 1823 в Кишиневі. У цей час поет був на засланні. Пушкін вирішив писати реалістичний роман у віршах, відмовившись від романтизму як провідного творчого принципу.

Але все ж першим сторінкам ще притаманні романтичні риси. Первісна ідея передбачала наявність дев`яти глав. Однак у зв`язку з політичними моментами довелося вилучити одну главу - «Подорож Онєгіна». Окремі її фрагменти присутні в додатку. Дослідники творчості Олександра Сергійовича вказують, що в цій главі описується, як Євгеній Онєгін стає спостерігачем військових поселень неподалік від Одеської пристані. Після чого йшли досить різкі судження та зауваження. Боячись ймовірних переслідувань з боку влади, Пушкін знищив даний фрагмент.

Час дії роману

Поема «Євгеній Онєгін» охоплює численні події (з 1819 по 1825 рр.). По-перше, це був час правління Олександра Першого. По-друге, то були роки розвитку російського суспільства. По-третє, період від закордонних походів російської армії до повстання декабристів.

Час дії і створення роману практично збігаються. Адже загалом в ньому відбилися важливі події першої чверті 19 століття.

Подібно поемі лорда Байрона під назвою «Дон Жуан» створив свій роман А. С. Пушкін. «Євгеній Онєгін», вірші якого немов збираються в строкаті глави, по праву вважається кращим літературним творінням 19 сторіччя.

Автор підкреслює, що головна особливість твору полягає в тому, що кожна глава може бути останньою або мати продовження. Так як його структура немов розімкнути в часі.

Роман не даремно називають енциклопедією свого часу. З тексту можна дізнатися про смаки та інтереси людей, про їх переваги в одязі, про моду, а також про цінності. У «Євгенії Онєгіні» описана буквально вся російська життя.

Видання

Поема публікувалася поступово, окремими випусками, кожен з яких включав одну главу. Найбільш яскраві уривки видавалися в альманахах і журналах. Кожну главу чекали з величезним нетерпінням, це сприймалося як велика подія в російській літературі. Найперша глава вийшла у світ в 1825 році. Повне видання в одному томі читачі могли придбати з 1833 Незадовго до загибелі Пушкіна (у січні 1837) друкарня І. Глазунова випустила роман в міні-форматі.

Планувалося продати 5000 екземплярів протягом року (по п`ять рублів за одну книгу). Однак після загибелі поета весь тираж був розкуплений за тиждень.

У 1988 році вийшов тираж в 15000 примірників (видавництво «Книга»).

Сюжет

Поема відкривається наріканнями молодого дворянина з приводу хвороби рідного дядька. Вже тут проявляється характер Євгенія Онєгіна. Йому доводиться приїхати до Петербурга, щоб попрощатися з хворим. У першому розділі розповідається про походження, сім`ю і життя головного героя до отримання сумної звістки.

Світські розваги та любовні інтриги наповнювали життя молодої людини в Петербурзі. Але все це йому набридає. Коли Євген приїжджає до дядька в село, то дізнається, що родич вже помер. Молодий чоловік стає його єдиним спадкоємцем.

У глибоку депресію впадає Євгеній Онєгін (аналіз його образу знаходиться в окремому розділі). Він починає дружити з сусідом Ленським, що є повною протилежністю Онєгіна. Володимир - палкий і пристрасний поет-романтик, який закоханий в Ольгу Ларіну. Євген вельми здивований вибором одного, натякаючи, що вибрав би Тетяну. Остання закохується в Онєгіна і пише йому відвертий лист з визнаннями в любові. Однак холодний дворянин відкидає її.

Онєгін виявляється на обіді у Ларін. Від нудьги він починає доглядати за Ольгою, змушуючи одного ревнувати. Ленський викликає його на поєдинок. Дуель закінчується смертю Володимира, а Євген їде з села.

Чергова зустріч з полюбившей його Тетяною трапляється через три роки. Тепер вона важлива світська дама, дружина генерала. Онєгін закохується в неї, але спроби домогтися розташування дівчини закінчуються провалом. Тепер вона відмовляє йому, хоч і не приховує, що любить досі. Але вірність і сім`я для неї понад почуттів.

На цьому оповідання переривається. Характеристика роману «Євгеній Онєгін» триває описом основних персонажів.

Діючі лиця

• Онєгін.
• Тетяна Ларіна.
• Володимир Ленський.
• Ольга Ларіна.
• Няня Тетяни.
• Зарецький (секундант).
• Чоловік Тетяни Ларіної, ім`я якого не вказується.
• Автор (сам Пушкін).

Згадуються Дмитро і Парасковія Дарини (батько й мати), дядько Євгенія, московська кузина Ларіним та ін.

Євгеній Онєгін. Аналіз листа Тетяни

Юна провінційна дівчина у листі до Онєгіна визнається в спалахнули в ній почуттях. У 19 столітті не прийнято було панночкам першими освідчуватися в коханні. Проте Тетяна усвідомлено переступає через моральні заборони. Від цього страждає її гордість, вона терзає себе сумнівами, її долають суперечливі почуття. Незважаючи на все це, дівчина діє рішуче. У листі проявляється її тонка і романтична натура. Зовсім не дивно, що Тетяна відчуває настільки палкі почуття. Дівчина з дитинства любила французькі романи. Вона завжди мріяла знайти свого героя, щоб можна було виплеснути емоції. Вибір на Онєгіна впав не випадково. Він здався їй особливим, зовсім не схожим на інших жителів села. Він був для неї таємничим і загадковим. Саме про такого героя марила Тетяна. Вона вважала, що Євген неодмінно її зрозуміє і полюбить. Вона дуже переживає за написані рядки і соромиться їх. Раптово увійшла няня зауважує рум`янець на обличчі дівчини, але вважає це ознакою здоров`я. Тетяна віддає лист і в страху очікує результату.

Характеристика головного героя

Образ Євгенія Онєгіна вельми складний і суперечливий. Це молодий поміщик, який в дитинстві не отримав належної уваги і правильного виховання. Виріс він без матері, позбавлений необхідної ласки і тепла. Батькові ж до сина не було ніякого діла. Він доручив його гувернерам. Тому Онєгін став егоїстичною особистістю. Його хвилювали тільки власні бажання, а страждання інших людей були абсолютно нецікаві. Образ Євгенія Онєгіна вражає своїм холоднокровністю. Він може зачепити за живе практично будь-якої людини. Євген здатний сильно образити, не помітивши при цьому, що зробив поганий вчинок. На жаль, все хороше і красиве, що було заховано глибоко в його душі, так і залишилося нерозвиненим. Все життя Євгена - це суцільна лінь і нудьга. Насичений одноманітними задоволеннями, він не бачить у житті нічого радісного.

Невигаданий герой

Образ Євгенія Онєгіна придуманий. Це типовий молодий чоловік того часу. Такі юнаки відрізняються від представників правлячого класу. Вони благородніше, сумлінніше і розумнішими. Такі люди вічно незадоволені собою, суспільним устроєм і особистим оточенням. У Онєгіна високі погляди і вимоги до життя. Познайомившись з Ленським, який закінчив найкращий університет в Німеччині, він може сперечатися з ним на будь-яку тему. Дружбу з Володимиром він дуже цінує. У відношенні до Тетяни і до Ленського розкривається така його риса, як доброзичливість.

До кінця роману образ Євгенія Онєгіна трансформується. Ми вже бачимо щире закоханої людини. Він інший. Але його любов запізнилася. Тетяна хоч і відчуває почуття, зрадити свого чоловіка не готова. Тепер Євген розуміє, як був дурний раніше. Він шкодує, що втратив таку дівчину і можливе щастя. Але усвідомлення приходить занадто пізно, вже нічого не змінити.

Поема Олександра Сергійовича Пушкіна - це одне з кращих творінь 19 століття. Поет працював над своїм дітищем протягом семи років. Твір можна назвати соціально-психологічним романом у віршованій формі. Написано воно простим і легким мовою. Автор багато уваги приділяє зображенню характерів і душевних переживань своїх персонажів: Онєгіна, Ленського, Тетяни, Ольги, матері дівчаток, няні і інших.