Світлана Лаврова, "куди скаче півняча кінь": відгуки

Для багатьох читачів повість Лаврової, та й сам автор, стали справжнім відкриттям. У 2013 році Світлана Лаврова здобула перемогу у відомому конкурсі дитячих книг «Кенгуру». Переможець був виявлений за допомогою інтернет-голосування. Багато читачів дійсно полюбили учасника і особливо повість «Куди скаче півняча кінь».

Про автора

Світлана Лаврова за професією - лікар-нейрофізіолог, кандидат медичних наук, а за покликанням - дивно талановитий дитячий письменник. Її рукою вже написано більше 40 книг, багато з яких були удостоєні престижних дитячих літературних премій. Популярна письменниця проживає в Єкатеринбурзі, тим самим спростовуючи думку про те, що чим далі від столиці живе автор, тим він менш талановитий.

Стислий переказ

Для тих батьків, які досі сумніваються, чи варто купувати книгу «Куди скаче півняча кінь», короткий переказ буде як не можна до речі. Отже, книга оповідає про дівчинку зі славним російським ім`ям Даша, яка живе в невеликому містечку, але мрії у неї, прямо скажемо, глобальні. Даша всім серцем мріє покинути рідну домівку і відправитися в мегаполіс, де вона планує стати видатною письменницею. Даша має не тільки сміливі мрії, а й конкретний план їх здійснення. Не гаючи часу, вона вигадує романи про вампірів і, звичайно ж, про кохання. Прагнучи надати своїй книзі фарб, Даша включає в сюжет персонажів зі світу фольклору народу комі.

Містичним чином перед Дашею раптом виникає один з персонажів її власної книги - Пера-богатир, який відчайдушно просить дівчинку допомогти йому. Як розповідає Пера-богатир, земля Комі порожніє, жителі, боги і навіть найпервісніших духи залишають її. Колись величезний і таємничий світ міфу предків бідніє, поступово перетворюючись на невелику нехитру казку. Смілива дівчинка Даша вирішує допомогти герою і відправляється рятувати міфологічний світ в компанії персонажів фольклору та інопланетян. У своїй повісті «Куди скаче півняча кінь» Лаврова відправляє героїв в подорож. Воно сповнене надзвичайних відкриттів і пригод, які, поза всяких сумнівів, припадуть до душі не лише дітям, а й їхнім батькам.

Чим «... півняча кінь» відрізняється від інших книг С. Лаврової?

В цілому, можна сказати, що фантастична повість має багато спільного з попередніми творами автора, проте є і ряд відмінностей. З одного боку, книжка так само легко читається, надає можливість від душі посміятися, за що Лаврова, власне, і улюблена публікою. Сюжет повісті не поступається і за своєю захопливості і різноманітності персонажів. З іншого боку, характерною і нової у творчості Світлани рисою стало вплетення в сюжет твору міфологічних сюжетів, які знайомі далеко не кожній дитині і навіть підлітку. Не можна назвати цей факт недоліком, адже опис фольклору та міфології нашої країни дуже корисно для маленьких читачів.

Твір Лаврової проти продуктів Голлівуду

Сьогодні дітей вкрай складно чимось здивувати, адже Захід щодня випускає нову порцію своєї продукції, яку вони успішно проковтують, забуваючи про власні традиції та культуру. Сучасну Росію буквально переповнюють книги, фільми та ігри, які прийшли з Європи та Америки. Рідкісний дитина сьогодні бере в руки справжню книгу, воліючи їй різноманітних комп`ютерні ігри та гаджети. Звичайно, це є великою проблемою для всіх нас. Можливо, такий занепад вітчизняної, особливо дитячої, культури пов`язаний саме з тим, що дійсно якісних продуктів російських авторів не настільки велика кількість і вони погано рекламуються. І ось на цьому тлі з`явилася книга «Куди скаче півняча кінь».

Світлана Лаврова своєю повістю прагне прищепити дітям інтерес до власної культури, зацікавити маленьких читачів фольклором та міфологією через захоплюючий сюжет і яскравих персонажів. Все це, присмачене гумором і легкістю читання, дійсно захоплює за собою у дивовижний, фантастичний світ. Відгуки читачів свідчать про те, що завдяки цій приголомшливою книзі, батькам вдалося, хай і ненадовго, відвернути дитину від телевізора, подарувати йому задоволення від читання.

Особливості оформлення книги

Навіть саме оформлення книги «Куди скаче півняча кінь» буквально кричить про велику любов автора до свого минулого і народними мотивами. Все тут: і шрифт, і книжкові ілюстрації - розташовує до того, щоб не випускати книгу з рук. Стилізація дійсно вдалася на славу. Початок кожного нового розділу супроводжується барвистою ілюстрацією, невелике назву глави і зображення закладки роблять книгу цікавою не тільки тим діткам, хто вже читає самостійно, але і зовсім ще малюкам, яким буде що розглядати, в той час як батьки читають повість вголос.

Всіх читачів повісті «Куди скаче півняча кінь», безсумнівно, привернуть і чудернацькими оформлена нумерація сторінок і химерні візерунки, завершальні главу. В кінці книги представлений невеликий словничок, з усіма зустрічаються в процесі читання іменами і назвами. Як стверджують численні читачі, це допомагає ще глибше проникнути в чарівний світ, створений автором, по-справжньому відчути книгу. В цілому, читати цей шедевр - суцільне задоволення. Як духовне, так і естетичне. Барвисті картинки і цікавий сюжет припадуть до смаку дорослим і дітям. Книга, безсумнівно, залишить після себе сильне враження в душі і серці кожного прочитав її.

Виховна казкова повість

Саме так назвала книгу одна з читачок. Твір не тільки пригодницьке, «Куди скаче півняча кінь» також виховує любов до власної культури і древнім традиціям. Через призму казкового твори, Лаврова прагне донести до дітей просту істину: якщо вони не будуть виявляти інтересу до своєї історії і національних традицій, все поглине Порожнеча, як і сталося в книзі. У повісті присутній також і натяк батькам, як стверджують багато читачів. Той факт, що саме дівчинка Даша відправляється на виручку міфологічним героям, означає, що збереження наших традицій лежить саме на плечах дітей, які понесуть у своїх серцях любов до Батьківщини і її звичаям. Саме майбутнє покоління здатне все змінити.

Соціальна казка?

Деякі особливо уважні читачі називають «соціальної казкою» повість «Куди скаче півняча кінь». Відгуки - тому підтвердження. Читачі впевнені, що через пригоди Даші автор звертає увагу дорослих на насущні соціальні проблеми сучасного суспільства. Лаврова прагне нагадати нам про те, що вкрай важливо не забувати про рідну землю, пам`ятати про своє коріння, історії. У гонитві за грошима, кар`єрою і всім іншим ми часто забуваємо про істинно значущих життєвих цінностях.

На думку багатьох, казка демонструє ще й те, що в нашій країні зовсім забули, що потрібно відроджувати села й села. Зосередивши все життя у великих містах, ми втратили цінність тієї давньої культури, якою володіли наші бабусі і дідусі, які жили в селі - там, де завжди розповідали казки, вишивали і пекли пиріжки. Лаврова («Куди скаче півняча кінь») закликає своїх дорослих читачів замислитися, адже ще не пізно відродити повільно вмираючі традиції нашого народу. Незважаючи на те що всі ці «дорослі» думки закладені в дитячій книжці, нам іноді корисно замислитися над долею своєї культури, нехай навіть через просте, наївне дитяче твір.

Чи буде продовження?

Як стало відомо зовсім недавно, Світлана Лаврова, відвідавши фестиваль «Читаємо разом», який проходив у Корткерос, прийняла рішення написати нову книгу, також засновану на міфології комі. Під час свого візиту автор зробив для себе цікаве відкриття. Виявляється, село Корткерос названо на честь залізної людини Корт-Айке з місцевої легенди. Як стверджує сама письменниця, вона не планувала писати більше книжок про комі після виходу в світ повісті «Куди скаче півняча ...», проте потім зрозуміла, що просто не може на цьому зупинитися. Лаврова зізналася, що відчуває себе як вдома в цій місцевості, і пообіцяла, що незабаром випустить нову книгу. Нам залишається тільки терпляче чекати і сподіватися, що новий твір даного автора буде не менш захоплюючим і повчальним.