Прислів'я про працю - народна мудрість
Кому не знайома сценка з кінофільму "Пригоди Шурика", де прораб-базіка, лежачи на соломі, перестерігає здоровила, засудженого на 15 діб, потрудитися? У цих кадрах псевдовоспітатель із завидною спритністю видав кілька найвідоміших прислів`їв про працьовитість і ліні.
Праця облагороджує
У цьому єдині всі науки - природничі, гуманітарні і суспільні. Навіть якщо відкинути сумнівну теорію Дарвіна (у ній сумнівався і сам автор) про те, що нібито праця перетворила мавпу на людину, то залишиться не менш значимий факт: трудівник далі від дурості, ніж нероба. З цього приводу народ і приказку склав: "Трутні мастаки на плутня".
Не варто ототожнювати роботу лише з важкою фізичною працею: адже вона може виражатися і в інтелектуальних зусиллях, і в рухах душі, і у винаходах. Куди не глянь - усюди людська праця прикладений, будь то транспорт, будинку або спечений хліб, книги або колодязі, красиві сукні та розписаний посуд, медикаменти і коляски для малюків. За відсутністю праці хіба з`явилися б такі зручні і корисні речі?
Без людських зусиль не було б водопроводу, електрики, телефонів, комп`ютерів, літаків, та й багато чого ще. Все в світі, виключаючи матінку-природу, являє собою результат людської праці.
Чому так шанується народом працю?
Так уже влаштована людина, що однією з його базових потреб є самореалізація, творчість. Це відкриття зробив відомий американський психолог Абрахам Маслоу: його ієрархією потреб з успіхом користуються до цього дня.
Праця - це завжди творення, творчість: він піднімає людину на наступний щабель, розкриває його ресурси, дає відчуття власної потрібності і значущості. Поширена вираз "реалізувати себе" - це означає розкрити свій потенціал, потрудитися.
Останнім часом через зростаюче трудоголізму, навантаження і стресів в мегаполісах слово "робота" все частіше набуває негативний відтінок "рабства". Існує й версія про давніше походження цього слова, яке, на жаль, заперечують "діди" від науки лінгвістики: народна пам`ять сприймає роботу як РА - частку Бога (ра-дість, ра-дуга, ра-ссвет). Світлі і чисті слова! Ймовірно, колись такий же зміст мало і слово "робота", поки не потрапило під жорна суспільства споживання.
У народній мудрості закарбувалось це первісне значення слова "робота", ідентичне творчості.
Прислів`я та приказки про працю
Ставлення до праці схоже у всіх народів Землі-навряд чи знайдеться етнос, який би негативно ставився до роботи: навіть кочові цигани трудяться, хоча і розуміють цю обов`язок кілька специфічно.
У різних національних традиціях існують різноманітні прислів`я про працю:
- Без праці і зайця не слова.
- Ледар гірше опудала: воно хоч звірів лякає.
- Бистра робота, та з вадами.
- Хто жне серп завжди блискучий.
- Чуже діло роби як своє.
- Птицю впізнають у польоті, а людину - в роботі.
Очевидно, що самі різні народи мають подібні уявлення про працелюбство, що вилилося в прислів`я про працю.
Російські прислів`я про працю
Чималий пласт слов`янської народної мудрості становлять прислів`я та приказки про працю:
- Без діла жити - тільки небо коптити.
- Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.
- Скінчив діло - гуляй сміло.
- Життя вимірюється не роками, а працями.
- Справа майстра боїться.
- Праця годує, а лінь - псує.
Прислів`я про працю і роботу не викликають сумнівів у тому, як народ ставився до працьовитим людям. Втім, не приховаєш ще один пласт прислів`їв, який показує зворотний бік медалі.
"Робота не вовк"
"Це не треба", - зніяковіло додав горезвісний виконроб. Дійсно, приповідка "Робота не вовк - в ліс не втече" озвучує зовсім іншу точку зору на працю. Швидше за все, прислів`я про працю відображали реальний стан справ, а адже в усі часи були трудоголіки, які надто захоплювалися роботою. Вони псували життя і собі, і оточуючим. Були нероби да дармоїди, над якими народний поголос через прислів`я посміювалася і жартувала.
А ще в нашій історії "трапився" аж ніяк не самий похвальний період феодалізму, коли кріпаки "пахали" чужу ниву, часто врозріз з власними талантами. Яке вже тут задоволення від роботи? Ось і народжувалися такі суперечливі прислів`я! Втім, якщо використовувати їх з розумом, то і сьогодні вони всякому принесуть користь. Головне в праці - дотримуватися правило "золотої середини".
Ось деякі народні вислови, які стримують запал трудящого і як би підказують йому, що прийшов час відпочити, зайнятися собою, мовчки подумати, приділити час своїм близьким людям.
- Бери в роботі розумом, а не горбом.
- Робота дурнів любить.
- Заважай справу з неробством - проживеш століття з веселощами.
- Послав Бог роботу, та відняв чорт полювання.
- Всіх справ не переробиш.
Так що народ дуже спостережливий був, а в приповідки свої заклав ті правила, без дотримання яких людина просто втрачає людську подобу.