Чи правильно ми розуміємо російські приказки про лінь?

У програмі середньої школи є вірш у прозі Івана Сергійовича Тургенєва «Російська мова». Є там такий рядок: «О великий, могутній, правдивий і вільний російську мову». Щось у цьому реченні здалося нашому народу, обтяженому загальної грамотністю, близьким, і він узяв її на озброєння, правда, злегка урізавши. Так з`явилася приказка: «Великий і могутній російську мову». В основному, вимовляється ця фраза в іронічному контексті: в тому випадку, якщо хтось припустився помилки у вимові слова, у побудові пропозиції і так далі. І всім стає зрозуміло, про що йде мова. Тобто поетичний рядок перетворилася на приказку - такий собі мовний зворот з гумористичним підтекстом. А от якщо ми в кінці зробимо висновок, наприклад: «Великий і могутній російську мову, тому і користуватися ним потрібно уміючи», - то у нас вийде прислів`я.

Прислів`я та приказки - місток в минулі століття

В усіх мовах без винятку є прислів`я та приказки: про лінь, про працю, про уміннях, про спостереження, загалом, про все, що трапляється з нами і з навколишнім світом. Вони складалися протягом багатьох поколінь і крізь тисячоліття несуть нам мудрість предків. По них можна зрозуміти, як наші прадіди ставилися до того чи іншого явища.

Наприклад, всім нам без винятку знайома лінь. Одні з нею борються, і часом успішно, інші їй піддаються - і теж досягають у цій справі певних висот. Зрозуміло, сліди цієї боротьби не могли не відбитися в народному фольклорі. В результаті з`явилися численні приказки про лінь. Деякі з них всім добре відомі, але чи правильно ми їх розуміємо? Давайте розбиратися.

Приказки про лінь і праця

Усім нам знайома приказка: «Від роботи коні дохнуть». У первинному повному варіанті, у вигляді прислів`я, вона виглядала так: «Від роботи коні дохнуть, а люди міцніють». Неважко помітити, що сенс приказки та прислів`я - протилежний.

У приказці говориться, що працювати не треба, тому що заняття це важке і невдячне, навіть такі витривалі тварини, як коні, не витримують. Прислів`я ж пояснює, що працювати саме потрібно, тому що людина (на відміну від тварини, нездатного зрозуміти зміст і значення праці) від цього стає здоровіше і сильніше.

Давайте ще розглянемо деякі приказки про лінь. Наприклад: «Чужа робота - невеликі клопоти». Хоча тут про лінь прямо не говориться, але вона мається на увазі: коли хтось інший працює, ми можемо відпочивати і турбот не знати. Але ж? Ні, не так. Тут мова йде про інше: якщо тобі потрібно підмінити товариша в роботі, то не варто боятися перетрудиться, тому що справа це благе, і не потрібно сприймати його як додатковий клопіт і тягар.

Старі значення знайомих виразів

Є й інші приказки про лінь. «Бити байдики», наприклад. Ми вживаємо цей оборот в значенні «лінуватися, нічого не робити». А спочатку сенс цієї приказки був в іншому.

Байдики - це заготовка для дерев`яної ложки. Представляла вона собою звичайну чурочкі, відколоту від колоди. Великого вміння така робота не вимагала, тому доручалася майстрами помічникам - підмайстрам. А називалося це нехитре заняття «бити байдики». Стало бути, приказка говорить не про неробстві, а про нехитрої роботі.

Раз вже ми тут згадуємо приказки про лінь, що не озвучити: «Робота не вовк - в ліс не втече». Тобто поспішати не треба, робота почекає, коли зберемося - тоді й зробимо. Але якщо ми закінчимо цю фразу так, як її придумали наші предки, то отримаємо наступне: «Робота не вовк - в ліс не втече, тому її, окаянну, і робити треба». Тобто висновок робиться протилежний - тягни не тягни, а справа все одно нікуди не дінеться, так краще вже зайнятися їм не відкладаючи.

Так який же напрошується висновок з усього сказаного? Мудрість народна говорить: лінуватися не треба - гріх це. Потрібно трудитися самому і ближнього допомагати - і тоді у нас все буде добре.