Хто написав "Тараса Бульбу"? Історія створення книги

У кожного, хто навчався в середній школі, питання, хто написав «Тараса Бульбу», не виникає. Інформованість в цьому питанні, оскільки в нашій країні обов`язкове навчання, є, починаючи з сьомого класу. У ньому ретельно вивчають цей героїчний епос, події якого сам Микола Васильович Гоголь вважав за краще вважати відбуваються в XV столітті, а літературознавці по дрібним деталям, наприклад, Тарас Бульба курить, относятк XVII століттю.

Сум`яття і тривога

Написавши і видавши «Диканьку», Н. В. Гоголь починає болісно роздумувати про своє подальше шляху в літературі. У нього виникає почуття незадоволеності написаним. Він гостріше усвідомлює, що джерелом справжнього мистецтва є справжнє життя. Починаючи з 1833 року, Гоголь хоче написати твори, які відобразять сучасне йому час. Жоден з численних задумів він не доводить до кінця: він багато чого починав, рвав, спалював. Він мучиться і сумнівається, тривожиться і гостро, болісно турбується: наскільки серйозно він покликаний служити літературі. І ось 1834 стає переломним для Миколи Васильовича, коли він завершує роботи про сучасному йому Петербурзі. І підготував велику частину повістей «Миргорода», у тому числі і «Тараса Бульбу». Так що питання, хто написав «Тараса Бульбу», просто відпадає. Адже попередньо він вивчив багато матеріалів.

Серйозні історичні дослідження

Н. В. Гоголь, випереджаючи свою роботу з історії України, використовував велику кількість історичних досліджень: він вивчав знамениту «Історію русів» Коніцкого, «Історію про козаків запорозьких» Мишецкого, «Опис України» Бопланда, рукописні списки українських літописів. Але найважливішим джерелом у роботі Гоголя були українські народні пісні, особливо історичні пісні та думи. У піснях, його незмінній любові, він черпав сюжетні мотиви, і навіть цілі епізоди. Так що питання, хто написав «Тараса Бульбу», принаймні, дивний і навіть до якійсь мірі провокаційне.

Новий етап у творчості письменника

«Миргород» – не просто продовження «Вечорів». Обидві частини «Миргорода побудовані контрастно. Вульгарності протиставляється поезія героїчного подвигу. Гоголь мріяв знайти сильні героїчні характери, і він їх знаходить і в епічно-героїчних думах, і в дослідженнях з історії. У вихованих в Січі козаків, де основою життя є вільність і товариство, Гоголь відкриває і піднесені пристрасті, і справжніх людей, і своєрідність національного характеру. А найголовніше, слідом за Пушкіним він показав, що головною рушійною силою історичних подій виступає народ. Образи, створені Гоголем збірні. Ніколи не було саме такого Тараса. Був тільки малюнок Тараса Шевченка на цю тему. Тому питання, хто написав «Тараса Бульбу» як літературний твір, є риторичним.

Велика і серйозна робота

Гоголь був великим і дуже вимогливим художником. З 1833 по 1842 роки він працював над повістю «Тарас Бульба». За цей час ним були створені дві редакції. Вони значно відрізнялися між собою. Твір-маленький шедевр «Тарас Бульба» написав Гоголь в 1835 році. Але навіть надрукувавши його в «Миргороді», він багаторазово повертається до цієї роботи. Він ніколи не вважав її закінченою. Гоголь постійно удосконалював свій поетичний стиль. Тому по тій кількості редакцій і чернеток, які є, неможливо навіть припустити, що твір «Тарас Бульба» написав Шевченко. У Тараса Бульби і Тараса Шевченка є тільки якась приблизна портретна схожість, не більше. Але ж вони обидва були українцями, і всього лише національний одяг, зачіска і загальні риси обличчя ріднять їх між собою, і тільки.

Варіанти редакцій

Скільки завгодно разів Микола Васильович був готовий власною рукою переписувати свій твір, доводячи його до досконалості, видимого їм внутрішнім поглядом. У своїй другій редакції повість значно розширилася в об`ємі. У першому варіанті було дев`ять глав, у другому – дванадцятеро. З`явилися нові дійові особи, зіткнення, місця дій. Розширилася історична та побутова панорама, на якій діють персонажі. Змінилося опис Січі, воно значно доповнилося. Битви і облога Дубно також переписуються. Вибори кошового написані заново. Але найголовніше, Гоголь переосмислив боротьбу українського козацтва як загальнонародну визвольну боротьбу. У центр «Тараса Бульби» встав потужний образ народу, який нічим не поступиться заради своєї свободи. І ніколи ще в російській літературі не зображувався так яскраво і повно розмах народного життя.

У другій редакції серйозно змінюється образ Тараса Бульби. У першій редакції він пересварився з товаришами через нерівного розподілу видобутку. Ця деталь суперечила героїчного образу Тараса. А в другій редакції він вже свариться з тими своїми товаришами, які схиляються до варшавської сторони. Він називає їх холопами польських панів. Якщо в першій редакції Тарас був великим любителем набігів і бунтів, то в другій він, вічно невгамовний, став законним захисником православ`я.

Героїчний й ліричний пафос цієї повісті, яку Гоголь не вважав цілком закінченою, створює своєрідне чарівність, під яке потрапляє читач, який розкрив книгу майже двісті років після її створення. Робота, проведена Гоголем так глибока і серйозна, що питання «Хто написав« Тарас Бульба »Гоголь або Шевченко?» Відпадає сам собою.