Характер Тараса Бульби. Образ Тараса Бульби

У 1842 році з-під пера М. В. Гоголя вийшла повість, яка і зараз захоплює читачів своїм сюжетом і персонажами. Характер Тараса Бульби, головного героя твору, ми розглянемо в нашій статті. Ми з`ясуємо, чи змінювався він в міру розвитку сюжету або тільки розкривався перед нами. Також ми розглянемо образи синів старого козака, вивчимо характер Андрія з «Тараса Бульби» і Остапа. Що намагався донести до нас письменник, працюючи над повістю і вивчаючи старовинні матеріали?

Сюжет повісті

Ми розглянемо характер Тараса Бульби трохи пізніше, а першим ділом ознайомимо читача з сюжетом повісті. Гоголь зобразив життя України за часів її залежності від Польщі. Шляхта сильно зневажала права і свободи простого народу, примушувала працювати на себе, а за непослух жорстоко карала. Не варто й говорити про те, що люди мріяли скинути з себе ярмо. Тому і мав Тарас Бульба характер, народжений часом. Все його життя була присвячена одному святому справі - боротьбі з іноземними загарбниками.

На початку повісті до Тараса повертаються з навчання сини. Не давши їм довго бути з матір`ю, старий отаман везе хлопців в Запорізьку Січ, а звідти вони негайно виступають в похід. У битвах хлопці проявили себе добре, і батько пишався ними. Але під час облоги міста Дубно молодший син закохується в польську панночку і примикає до ворогів, зраджуючи батьківщину, батька і своїх товаришів. Дізнавшись про зраду молодшого сина, старий козак велить захопити його і власними руками вбиває. У той час в польський полон потрапляє Остап, і Тарас з болем у серці бачить страту старшого сина. Бажаючи помститися ворогові, Бульба веде своє військо і наводить страх на всю Польщу. У кінці повісті він також потрапляє в полон і гине жахливою смертю.

Два сини, дві долі: Андрий

Характер Андрія з «Тараса Бульби» неможливо описати кількома словами. Юнак був молодий, красивий, чутливий. Він із задоволенням вчився, а в бою показав себе як справжній козак. Але його серце не змогло чинити опір чарівною панночку. Розуміючи, що він зраджує Вітчизну, батьків, брата і всіх своїх колишніх друзів, він заступається за улюблену і рятує її. Але в момент своєї страти він не сміє перечити батькові, якого глибоко поважає, любить і навіть боїться, він не намагається бігти, чи не просить пощади і приймає смерть, не шкодуючи про скоєний.

Доблесний Остап

Зовсім іншим був старший син, якого виховав Тарас Бульба. Характери героїв абсолютно протилежні. Остап не бажав їхати в бурсу, але поїхав, оскільки знав, що без навчання батько не візьме його в Січ. А це була його мрія. Прямолінійний, рішучий, твердий і мужній, молодий козак нагадував Тараса. До останньої краплі крові він бився за батьківщину, терпляче виносив тортури, і, не заплямувавши честі, прийняв смерть. Приносячи себе в жертву, він, як і його батько, вважає це справедливою ціною за суспільне благо. Він вірить, що його батьківщина буде вільною, і вносить свою лепту в її долю.

Риси характеру Тараса Бульби

Як ми вже говорили, старий козак був народжений для битви з ворогами. Дружина, мати його дітей, бачила чоловіка дуже рідко. Тарас жив скромно, без розкоші, як і всі його друзі в Січі. Будинок прикрашало тільки зброю, а сам він у будь-який момент був готовий виступити в похід. У всьому показував Тарас Бульба характер, народжений часом. А час був тоді неспокійне, військове. Тому головний герой жив війною і був сміливим, відважним, талановитим воїном, а також розважливим стратегом і талановитим воєначальником.

У його серці жила одна велика любов - до Вітчизни. Але було місце і для кохання до синів. Коли ж Андрій зрадив те, заради чого Тарас боровся, він залишився вірний собі. Для нього було дві сторони: біла і чорна, добро і зло, свої і вороги. Молодший син став ворогом і отримав кулю, але батько оплакує його все одно. А вчинити інакше не міг ні перед козаками, ні перед своєю совістю. Це ще одна риса головного героя: неможливість йти на компроміс із совістю.

Гідне життя, гідна смерть

Характер Тараса Бульби поступово розкривається перед читачем у міру розвитку сюжету. Герой, стративши молодшого сина, намагається врятувати старшого. Але всі зусилля марні. Коли Остап видає останній вигук до батька, той відгукується. Він відчував, що синові буде легше померти, коли він буде знати, що батько пишається ним. Але він не ризикує своїми воїнами марно, не намагається перервати кару, оскільки розуміє, що вони даремно складуть свої голови. У той же час Тарас подбав заздалегідь про те, щоб не потрапити в руки до поляків, і веде товаришів подалі. Помста старого козака буде жахливою. Вся Польща затремтіла і вмилася кров`ю, а невеликі загони козаків завжди встигали сховатися. Але довго тривати так не могло, сили були надто нерівними.

Елітні загони шляхти були кинуті на впіймання Тараса Бульби і його хлопців. Зрештою вони потрапляють у пастку. Відчайдушно опираючись, козаки змушені відступити. Знаючи, що полякам потрібен він, Тарас вирішує врятувати товаришів (а як по-іншому?). Вже прив`язаний до дерева, у якого вороги розводили величезне вогнище, він не думає про себе. Його погляд спрямовується до річки, де він зауважує човна. З останніх сил отаман велить друзям шукати там порятунок і не думати про нього. Оплакуючи в глибині душі свого командира, козаки виконують його останню волю, не сміючи їй заперечувати. Мужній Тарас без єдиного подиху зустрічає смерть, яка не забарилася і прийшла слідом за вогненними язиками і клубами диму.

Кілька слів на закінчення

Характер Тараса Бульби - цілісний, повністю сформований, без протиріч. Можна сказати, що письменник намалював ідеальний образ воїна за свободу. Це зібраний портрет людей, які не думали про себе і повністю віддавали себе вітчизні. Смерть героя описує трагічну сторінку в історії українського народу. Однак вона, незважаючи на весь драматизм, дарує надію. Адже доти, поки є такі люди, як Тарас, Остап і їхні товариші, ця земля може бути спокійна за своє майбутнє. Це означає, що такі герої не зупиняться ні перед чим, поки не звільнять Батьківщину. І, напевно, це головна думка, яку намагався донести до нас великий Гоголь у своєму творі.