Глазунов Ілля. Картини, здатні потрясати

Глазунов Ілля Сергійович, картини якого будуть представлені нижче, з 1980 року носить звання Народного художника СРСР. Він є повним кавалером ордена «За заслуги перед Вітчизною», відзначений і іншими нагородами, преміями за неоціненний внесок у розвиток мистецтва.

Біографія художника

Глазунов Ілля, картини якого зараз знайомі багатьом не тільки в Росії, але і за кордоном, народився в Ленінграді в 1930 році, 10 червня. Коли почалася Велика Вітчизняна війна, він перебував в обложеному місті. Хлопчик один з родини пережив блокаду, всі родичі загинули. Його вивезли по Дорозі життя, яка проходила через озеро Ладога, коли йому було 12 років.

Після того як блокада була знята, підліток повернувся в рідне місто в 1944 році. Він закінчив Середню художню школу, а потім Інститут імені Рєпіна.

У 1956 році Глазунов одружився. У 1957 році відбулася перша виставка його робіт, яка мала великий успіх. Виставку художника 1977 влада закрила через картини «Дороги війни», яка нібито суперечила радянській ідеології. На ній було зображено відступ радянських військ. Картина знищена, але є авторська копія, яку Глазунов намалював пізніше.

З 1987 року Ілля Сергійович є ректором Академії живопису.

Ранні картини

Перші професійні роботи художника відрізняє академічна манера. Деякі з них емоційні й створені під впливом імпресіоністів і експресіонізму. Саме такі писав Глазунов Ілля Сергійович картини в 1950 - початку 1960 років.

Ранні роботи творця - це «Ленінградська весна», «Ніна», «Ада», «Метро», «Самотність» та інші.

Написане в цей час полотно «Останній автобус» (1955) дозволяє візуально перенестися в той час. Ми бачимо, що за вікном транспортного засобу згустилися сутінки. Час за північ. На останньому автобусі їдуть 3 жінки. Одна з них - кондуктор, вона робить записи в блокноті про кількість проданих квитків. Адже раніше, до і після війни, квиток можна було купити тільки в автобусі у кондуктора, яким зазвичай працювали жінки. Вона пильно дивилася за тим, щоб всі передали гроші за проїзд, давала в обмін на них квитки.

Дівчина на передньому сидінні сумна, вона думає про щось своє. Бути може, вона в цей вечір посварилася з коханим, або її мучать інші сумні думки.

Жінка на останньому сидінні, напевно, весь день ходила по магазинах. Тепер вона повертається додому з покупками. Жінка втомилася, вона позіхає і хоче спати.

Ось таких героїнь зобразив на своєму полотні Глазунов Ілля. Картини «Джордано Бруно», «Піаністка Дранішнікова» теж відносяться до ранніх робіт художника.

«Вічна Росія»

Писав Глазунов Ілля картини, які отримали світову популярність. До них відноситься полотно «Вічна Росія». Її створення художник закінчив у 1988 році. Друга назва полотна - «Сто століть», адже на ньому зображені правителі, політичні та державні діячі, полководці та інші знамениті люди, які залишили свій слід в історії ще з часів утворення Київської Русі.

Приурочив написання Глазунов Ілля картини до тисячоліття Хрещення Русі. На полотні ми бачимо нескінченне народна хода, хресний хід. На полотні зображено кілька храмів, преподобних святих, митрополит Петро Московський, Олексій Московський.

Княей: Бориса, Дмитра Донського, Гліба, Потьомкіна художник Ілля Глазунов, картини якого так глобальні, теж зобразив на полотні.

Пушкін, Толстой, Достоєвський, Лермонтов та інші письменники і поети, митці теж постають перед нами на картині. Не тільки людей, але історичні події відтворив художник на полотні. Картину можна вивчати довго, стільки вона змогла вмістити людей і значущих подій, що відбуваються в Росії.

Ілля Глазунов, галерея

Картини художника, подібні «Вічної Росії», можна споглядати в галереї творця. Вона знаходиться в Москві, на вулиці Волхонка, в будинку № 13.

Як і багато полотна Іллі Сергійовича, картина «Великий експеримент» є масштабною за розміром і з відображення подій країни. Тут художник бичує негативні події, що відбулися з 1917 року. У червоній зірці він намалював Леніна, його соратників, які проводили безжалісний експеримент з побудови «нового світу».

Своєю картиною автор виносить вирок не тільки Гітлеру, але і тим, хто жорстоко боровся з церквою, ідеями християнства. Засуджує своєю роботою Глазунов і більш пізніше подія - Перебудову.

Ці та інші полотна художника можна побачити в його галереї. Враження від відвідування цього місця залишаться надовго.