Чим відрізняється народна казка від літературної? Подібності та відмінності

Літературні та народні казки відносяться до одного жанру, тому досить непросто визначити, чим відрізняється народна казка від літературної. Видимі відмінності мають лише форма розповіді і внутрішній зміст. Основою сюжету будь-якої казки є дивовижна історія про небувалі пригоди (іноді поневіряння) головних героїв, але у фольклорних творах сюжет будується за традиційною схемою, а ось в літературних оповідь має авторський варіант викладу.

Народні казки

Щоб виявити відмінності літературної та народної казки, слід вивчити визначення даних понять. Народна казка - це стародавнє культурну спадщину, яка, нехай і в прикрашеною формі, зберегло уявлення предків про взаємини навколишнього світу (природи) і людини. Тут чітко розмежована грань між злом і добром, відображені основні закони моралі і моральні принципи людського суспільства, продемонстровані яскраві риси національної самобутності, вірувань та побуту. Казки, звані народними, мають свою класифікацію:

• Чарівні ("Чарівне кільце", "Два Мороза", "Морозко").
• Билинні ("Булат-молодець", "Вавила і скоморохи", "Добриня і Змій").
• Побутові ("Бідний пан і слуга", "Злодії і суддя", "Дорогий обід").
• Богатирські ("Іван - селянський син і Чудо-юдо", "Іван - коров`ячий син", "Микита Кожум`яка").
• Сатиричні ("Добрий поп", "Дурень і береза", "Каша з сокири").

Окрему нішу в представленій класифікації займають казки, героями яких виступають тварини ("Гуси-лебеді", "Коза-Дереза", "Маша і ведмідь"). Їх виникнення фахівці пов`язують з давніми язичницькими ритуалами та віруваннями.

Літературні казки

Проводячи порівняння народної та літературної казки, обов`язково варто врахувати, що остання виникла значно пізніше першої. Завдяки впровадженню просвітницьких ідей в європейську літературу, в XVIII столітті з`являються перші авторські прочитання-обробки фольклорних оповідей, а вже в XIX столітті стали широко використовуватися літераторами традиційні казкові сюжети. Серед особливо досягли успіху на даному терені виділяються А. Гофман, Ш. Перро, Г. Х. Андерсен і, звичайно ж, брати Грімм - визнані класики жанру.

Подібності літературної та народної казки визначаються тим, що в обох повторюються фольклорні мотиви, обов`язково присутні чарівні атрибути, але в літературній розвиток фабули, вибір головних героїв строго підпорядковані авторської волі. Також з другої половини XIX століття літературна казка стає дуже близькою до новел і навіть повістей. Яскравим прикладом можуть послужити твори російських письменників: Л. Толстого і А. Погорєльського, і європейських: С. Лагерлеф, О. Уайльда і Л. Керрола.

Спільне. Фольклорні традиції

Порівнюючи риси народної та літературної казки, слід приділити особливу увагу фольклорних традицій авторської казки, об`єднуючим її з народною:

• Письменники використовують у своїх творах сюжетні мотиви фольклору (моральне і моральне спокуса - випробування головного героя, присутність тварин-помічників, чудове походження персонажів, ненависть до пасербиці мачухи і т. Д.).
• На думку шановного вітчизняного фольклориста В. Я. Проппа, літератори використовують традиційні, знайомі з дитинства образи центральних персонажів, які виконують певні функції (антагоніст, протагоніст, помічник головного героя, дарувальник, шкідник-пустун, вкрадений об`єкт, лжегерой).
• У своєму творінні час і простір казкарі створюють відповідно до неписаними законами казкового фольклорного світу: місце - фантастичне, часом невизначений: тридев`яте царство, стара землянка, острів Буян і т.д.
• Використання прийомів поетичної мови: троєкратні повтори, постійні епітети, словесні формули, просторіччя, прислів`я та приказки, фразеологізми.

Така пильна увага до фольклорних витоків дозволяє побачити звернення до них письменників-казкарів та специфіку літературної казки.

Відмінності

Щоб зрозуміти, чим відрізняється народна казка від літературної, варто приділити увагу своєрідності форми і змісту, а саме:

• В авторській казці яскравіше виражена зображальність, т. Е. Більш детально, докладно і, головне, барвисто описані зовнішній вигляд, емоції персонажів, місце дії і події.
• У літературній казці присутній психологізм, більш поглиблене і детальне дослідження внутрішнього світу, почуттів та емоцій персонажів.
• Персонажі авторського оповіді не є узагальненими типажами, мають неповторні індивідуальні риси характеру. Наприклад, такі літератори, як Єршов, Пушкін, Одоєвський, приділяють увагу психологічним мотивам вчинків і дій героїв.
• Як кожному літературному твору, казкам письменників властива яскраво виражена стійка авторська позиція, що визначає її емоційну тональність. Наприклад: "Казка про царя Салтана ..." - чиста, світла, благородная- "Казка про мертву царівну і про сім богатирів" - витончена, ніжна, грустная- "Казка про попа і про працівника його Балду" - балагурная, насмешлівая- "Казка про рибака і рибку" - іронічна, але сумна.

Чим відрізняється народна казка від літературної ще? Тим, що авторський твір дозволяє читачеві розпізнати обличчя автора, його духовний світ, пристрасті і моральні цінності. Це є принциповою відмінністю фольклорного оповіді, в якому відображені ідеали етносу, а особистість конкретної оповідача стерта.

Коротко про головне

Отже, чим відрізняється народна казка від літературної? Остання є авторським твором, на відміну від першої, яка з`явилася в результаті колективної творчості як епічний піджанр. Літературне сказання - це усталений визнаний жанр художньої літератури, а народне - це особливий різновид фольклорного жанру, характеристикою якого є усний переказ.

Улюблений літературний жанр малюків

Літературні казки є одним з найбільш шанованих літературних жанрів у дітей. Навіть програма шкільного читання містить в собі твори таких пісателейА. С. Пушкіна, В.Ф. Одоєвського, П.П. Єршова, В.А. Жуковського, які входять до золотого фонду вітчизняної та світової літератури для дітей. Їх читання сприяє якнайшвидшому формуванню моральних та естетичних уявлень хлопців, розвиває їх літературний кругозір і загальну культуру. Але головне, такі твори сприяють розвитку творчих здібностей, уяви і нешаблонного мислення юного читача.