Що таке авторська позиція? Способи вираження авторської позиції в тексті

Одним з найбільш часто вживаних термінів в літературознавстві є авторська позиція. Вона може стати основою для теми твору, статті, тез або есе. Авторську позицію в тексті потрібно бачити і розуміти, як вона виражена.

Трансформація терміна

Слід сказати, що авторська позиція протягом всього розвитку літератури зазнавала ряд якісних змін. На самому початку зародження масової літератури (тобто коли література як вид мистецтва відокремилася від фольклору, перестала носити політичний чи релігійний характер) оцінка автора виражалася у творі прямо. Автор відкрито міг говорити про те, який герой йому здається позитивним чи негативним, висловлював своє ставлення до подій у відступах, у висновках. З часом такий спосіб присутності автора в тексті став неприйнятний, творець тексту став самоотстраняться, даючи можливість читачеві самому вирішувати, на чиєму він боці. Цей процес особливо загострився в 20 столітті, дане явище було названо Р. Бартом "смертю автора". Однак не всі дослідники погоджуються з ним, відзначаючи, що автор в будь-якому випадку оцінює ситуацію, висловлює свою думку, просто він робить це приховано, завуальовано, використовуючи різні засоби.

Способи вираження авторської позиції в драмі, ліриці і епосі

Залежно від роду літератури і жанру твору спосіб вираження оцінки може бути різним. Найбільш складне завдання стоїть перед письменниками, які працюють з п`єсами або з віршами, адже вони більш обмежені в обсязі, виборі засобів.

Драма

Автор, який створює драматичний твір, повинен бути справжнім майстром слова. Адже в його арсеналі лише репліки героїв. Через промову він повинен показати характер свого персонажа. Сам він присутній в тексті лише на рівні ремарок. Саме ремарки є одним із способів вираження авторської позиції в тексті. Розглянемо драму М. Горького "На дні". Авторська позиція по відношенню до жителів нічліжки і ситуації, що склалася очевидна: великі ремарки на початку кожного акту показують нам жахливі картини обстановки. Це обшарпані стіни, навислі стелі, обдерті простирадла, купа людей, байдужих один одному. Ще одним важливим засобом авторської оцінки є говорять прізвища. Цей прийом особливо активно використовувався в 18 і 19 ст. Наприклад, у п`єсі Грибоєдова "Горе від розуму" герої - Фамусов, Молчалин, Скалозуб. Фамусов - прізвище, що відбулася від англійського "феймос", що означає "знаменитий". Молчалін і справді намагається мовчати, щоб не сказати зайвого і не втратити надію на отримання чергового чину. Скалозуб - завжди привітний і нарочито чемний. Авторські позиції в драмі виражаються також за допомогою введення в канву твору героя-резонера. Цей персонаж втілює в собі основні ідеї автора. Наприклад, у драмі А. Н. Островського "Гроза" таким героєм виступає Кулігін. Саме він висловлює ставлення до провінційного місту Калинів: "Жорстокі звичаї, пане, у вашому місті".

Лірика

У вірші авторська позиція може бути представлена на двох рівнях: на змістовому і на мовному, зовнішньому. Будь-яке ліричний твір наповнений почуттям, крім того, вірші в більшості своїй є втіленням авторських емоцій. Адже не випадково поетів часто асоціюють з їх ліричними героями. На рівні мовному авторська позиція може бути представлена за допомогою епітетів, уособлень, метафор, антитез, авторських неологізмів. Розглянемо вірш Блоку "Фабрика". Своє ставлення до подій поет-символіст виражає через похмуру колірну гаму, він навмисно пише нетрадиційно слово "жовтий". Це посилює напругу, надає віршам особливу жорсткість.

Епос

В епосі авторська позиція набагато важливіше, ніж в ліриці. Адже в центрі зображення епічного твору будь-яка проблема: філософська, моральна, соціальна чи політична. Чим непомітно й ненав`язливо авторське думка, тим якісніше виглядає текст.

Вираз авторської позиції найпростіше розглядати на прикладі російського роману. Один з найпопулярніших способів, до якого вдавався у своїй творчості Лев Толстой, є ліричні відступи. У таких відступах зображуються пейзажі, міркування про важливих життєвих питаннях. У ліричному відступі думку письменника виражено практично прямо, проте не завжди можна зрозуміти без особливого осмислення. У приклад можна привести кінцівку роману Тургенєва "Батьки і діти". Тургенєв малює нам мальовничу природу, яка оточує могилу Базарова. Тим самим автор показує, що ідеї Базарова були помилкові, герой надто помилявся, коли назвав це прекрасне Боже творіння майстерні, в якій людина - працівник.

Буває так, що авторська позиція присутня лише на рівні символіки. Письменники вдаються до символіки імен, кольору, чисел. З цієї точки зору дуже цікаво виглядає роман Ф. М. Достоєвського "Злочин і кара". Автор в тексті усунутий, саме тому Бахтін назвав її поліфонічною. Адже в тексті присутня маса голосів, думок і оцінок, серед яких насилу можна розрізнити авторську. Однак все в романі говорить про те, що Достоєвському найважливіше було провести Євангельську думка про те, що життя кожної людини самоцінна, що не можна переступити головну Божу заповідь ні заради ідеї, ні заради грошей, ні заради благих цілей. Активно Достоєвський залучає символи різного рівня. Сама прізвище головного героя розглядається дослідниками з різних позицій, одна з яких нагадує про розкол, що стався в історії Російської церкви. Багаторазове повторення цифр 7, 3 знову відсилає нас до релігійних книг. 7 днів знадобилося Господу, щоб створити цей світ, 3 - сакральне число для християн, що символізує Бога Отця, Бога Сина і Святого Духа.

Висновки

Таким чином, авторські позиції важливі для розуміння ідейного задуму творів. Вони можуть бути виражені по-різному. при прочитанні творів слід звертати увагу, насамперед, на прізвища та імена героїв, деталі, які згадуються в тексті, одяг персонажів, їх портретні характеристики. Також варто приділяти особливу увагу пейзажним зарисовкам і ліричних відступів.