«Серафим шестикрилий» й інше художня спадщина Михайла Врубеля

Михайло Врубель - загадкова особистість і видатний художник в одній особі. Його творчий шлях усіяний складними метаморфозами, які незмінно приводили його до зображення характерних композицій, де одного володіння пензлем було недостатньо.

Характер творчості Врубеля

Художник був багатогранною особистістю. Він багато подорожував і неодноразово бував у світових центрах мистецтва: Італії, Франції, Німеччини. Чималий інтерес Михайла Олександровича викликали Греція і Швейцарія. Відвідавши безліч галерей, вивчивши історію і зустрівши чимало персонажів на своєму шляху, Врубель зробив центральною темою своєї творчості людське буття і морально-філософські аспекти життя.

Художня культура XIX століття була досить суперечливою, художник змушений був боротися за можливість передати своє бачення світу на полотні, постійно зазнаючи складності в зображенні духовних шляхів вирішення проблем.

Врубель - художник з яскравим індивідуалізмом і навіть якимось містицизмом. Його роботи зустрічали неоднозначні відгуки, і довгий час були не до кінця прийняті.

Витоки творчості художника

М. Врубель, картини якого часто виступали ілюстраціями до літературних творів, часто звертається у своїй живопису до романтизму епохи Відродження, а також античної міфології. Зважаючи особливості його діяльності він був змушений цікавитися і історією розвитку народних казок.

Зважаючи на відсутність суворих рамок в художній стилістиці того часу Михайло Олександрович часто використовує у своїх роботах технічні прийоми від різних шкіл. Улюблені інструменти передачі зображень художника - загадкові і ефемерні прийоми раннього російського символізму.

Михайло Врубель - художник з неоднозначною стилістичної позицією. Будучи різнобічної і чутливої особистістю, він мріяв поєднати життя і мистецтво в одному полотні. З цією метою він вдавався до складних художніх рішень, використовуючи орнаментних малюнок, який дуже наближав його до послідовників російського модерну.

Знакові роботи майстра

Можна перерахувати безліч прізвищ художників, які були б однаково хороші в роботі над портретом, пейзажем і натюрмортом, проте ніхто з них не зможе похвалитися настільки небувалим містицизмом і складністю техніки, як Михайло Олександрович Врубель. Неординарні образотворчі рішення поряд із сюжетною навантаженням знайшли відображення в наступних роботах майстра: триптих «Фауст», «Ранок». Тут глядач може простежити віяння школи модерністів.

У спробі «викрити» людську душу і довести її єдність з природою, художник створює картини «Пан», «Бузок», «До ночі». Однак і цього було мало Врубелю. Переїхавши до Києва в 1884 році, майстер починає працювати над циклом ікон, а також знаходить своє призначення у розписі стін храмів. Цим ремеслом він займався протягом 5 років і був дещо розчарований, оскільки не зміг у своїх роботах втілити свої ідеї - він змушений був служити витівкам буржуазного суспільства.

Відбувається процес метаморфоз, коли Врубель бачить, що всі його мрії та бачення людської натури розходяться з навколишньою його дійсністю. Він стає одержимий ідеєю створення творів монументального мистецтва, глобальних робіт. Прикладом спроб Врубеля відтворити свої задумки на полотні може служити його знаменитий «Серафим шестикрилий».

Московський період творчості Врубеля

У Києві художнику було тісно і він відправився в Москву. Тут він серйозно зайнявся декоративним мистецтвом. Передумовою цього стало вступ Врубеля в художній гурток С.І. Мамонтова. З цього моменту художник працює над панно і станковими творами, наприклад «Ворожка» і «Венеція».

У столиці для Врубеля відкрилися нові можливості, і він став брати участь в оформленні вистав, створювати архітектурні ескізи. У ці роки починається плідна робота Врубеля над ілюстраціями до творів Лермонтова.

«Серафим шестикрилий» здається повним творчим антиподом знаменитій картині «Демон», над якою художник наполегливо працював в 1890 році. Тема добра і зла стає ключовою у творах Врубеля в його московський період творчості. Як не дивно, саме зображення демона дозволило живописцю максимально розкритися в символізмі його особистості, показати зухвалу натуру героя, бунтаря, людини, яка не сприймає всю низовина і буденність буття, вимушеного через це страждати від глибокого самотності. Технічні прийоми зображення на полотні передають глядачеві всю напруженість художника, всі його співпереживання і ототожнення з собою. Символічно картина нагадує сповідь людини, яка зумів багато осягнути в житті, але не подужав її опору.

Михайло Врубель «Шестикрилий Серафим»

Михайло Врубель був дуже освіченою людиною, і це одночасно заважало і допомагало йому в житті. Його «Серафим шестикрилий» з художньої точки зору перевершує відому роботу «Демон повержений». Мало хто зміг гідно оцінити весь працю, вкладену художником в образ пророка. При глибокому вивченні полотна, порівнюючи чистоту ліній і ступінь експресії, можна зробити висновок, що «Серафим шестикрилий» - квінтесенція художника в пошуках образів добра і зла. Тут змішалися всі напрацьовані навички Врубеля. Він зумів цією картиною поставити крапку в надії на монументальне мистецтво, показавши, що він все ще мучиться спогадами про демона, але вже не самотній.

Полотно написано щільним мозаїчним мазком, колірний супровід картини передає містичність потойбічного світу, який художник побажав показати нам крізь оскільки вітражів.