Образ Демона в поемі "Демон" Лермонтова

Образ Демона в поемі «Демон» - це самотній герой, переступивши закони добра. Він відчуває презирство до обмеженості людського існування. М.Ю.Лермонтов довгий час працював над своїм творінням. А дана тема хвилювала його впродовж усього життя.

Образ Демона у мистецтві

Образи нечистої сили, потойбічного світу здавна хвилювали серця діячів мистецтв. Безліч імен у виплодка Ада: Демон, Диявол, Люцифер, Сатана. Кожна людина повинна пам`ятати, що зло багатолике, тому завжди потрібно бути гранично обережним. Адже підступні спокусники постійно провокують людей на вчинення гріховних справ, щоб їхні душі потрапляли в пекло. А ось сили добра, які захищають і оберігають людину від лукавого, - це Бог і Ангели.

Образ Демона в літературі початку 19 століття - це не тільки лиходії, а й «тираноборцев», які виступають проти Бога. Такі персонажі зустрічалися у творчості багатьох письменників і поетів тієї епохи.

Якщо говорити про даному образі в музиці, то в 1871-1872 рр. А. Г. Рубінштейна написав оперу «Демон».

М.А.Врубель створив чудові полотна, що зображають исчадье пекла. Це картини «Демон летить», «Демон сидячий», «Демон повержений».

Лермонтовський герой

Образ Демона в поемі «Демон» почерпнуть з біблійного міфу про вигнанця з раю. Лермонтов по-своєму переробив зміст. Кара головного героя полягає в тому, що він змушений вічно поневірятися в повній самоті. Образ Демона в поемі «Демон» - це джерело зла, що руйнує все на своєму шляху. Однак він знаходиться в тісній взаємодії з протилежною початком. Так як Демон - це перетворений ангел, він добре пам`ятає колишні часи. Він немов мстить всьому світу за своє покарання. Важливо звернути увагу на той факт, що образ Демона в поемі Лермонтова відрізняється від Сатани або Люцифера. Це суб`єктивне бачення російського поета.

Характеристика Демона

В основі поеми закладена ідея про прагнення Демона до перевтілення. Він незадоволений тим, що йому відведена доля сіяти зло. Несподівано він закохується в грузинку Тамару - земну жінку. Він прагне таким чином подолати Божу кару.

Образ Демона в поемі Лермонтова характеризується двома основними рисами. Це небесне чарівність і принадна загадковість. Перед ними не в силах встояти земної жінки. Демон - це не просто плід уяви. У сприйнятті Тамари він матеріалізується у видимих і відчутних формах. Він приходить до неї у снах.

Він подібний стихії повітря і надихається через голос і дихання. Відсутній опис зовнішності Демона. У сприйнятті Тамари він «схожий на вечір ясний», «сяє тихо, як зірка», «ковзає без звуку й сліду». Дівчину хвилює його чарівний голос, він вабить її. Після того як Демон вбив нареченого Тамари, він є до неї і навіває «сни золоті», звільняючи її від земних переживань. Образ Демона в поемі «Демон» втілюється через колискову пісню. У ній простежується поетизація нічного світу, настільки характерна для романтичної традиції.

Його пісні заражають її душу і поступово отруюють серце Тамари тугою за того світу, який не існує. Все земне їй стає осоружним. Повіривши своєму звабника, вона вмирає. Але ця смерть тільки погіршує становище Демона. Він розуміє свою неспроможність, що приводить його до найвищої точки відчаю.

Авторське ставлення до героя

Позиція Лермонтова до образу Демона неоднозначна. З одного боку, в поемі присутня автор-оповідач, який викладає «східну легенду» минулих часів. Його точка зору розходиться з думками героїв і характеризується об`єктивністю. У тексті є авторський коментар до долі Демона.

З іншого боку, Демон - це суто особистісний образ поета. Більшість медитацій головного персонажа поеми тісно пов`язані з лірикою автора і пройняті його інтонаціями. Образ Демона у творчості Лермонтова виявився співзвучним не тільки самому автору, а й молодому поколінню 30-х років. У головному герої відбилися почуття і прагнення, властиві людям мистецтва: філософські сумніви в правильності буття, величезна туга за втраченими ідеалами, вічний пошук абсолютної свободи. Лермонтов тонко відчув і навіть пережив багато сторін зла як нема кого типу поведінки особистості та світосприйняття. Він розпізнав демонічну природу бунтівного відношення до всесвіту при моральної неможливості прийняти її неповноцінність. Лермонтов зміг зрозуміти небезпеку, що ховаються в творчості, через якого людина може зануритися в вигаданий світ, заплативши за це байдужістю до всього земного. Багато дослідників відзначають, що Демон в поемі Лермонтова назавжди залишиться загадкою.

Образ Кавказу в поемі «Демон»

Тема Кавказу займає особливе місце у творчості Михайла Лермонтова. Спочатку дія поеми «Демон» мало відбуватися в Іспанії. Однак поет переносить його на Кавказ після того, як він повернувся з кавказької посилання. Завдяки пейзажним зарисовкам письменникові вдалося відтворити певну філософську думку в різноманітних поетичних образах.

Світ, над яким пролітає Демон, описаний дуже дивним чином. Казбек порівнюється з гранню алмаза, який сяяв вічними снігами. «Глибоко внизу» чорніючий Дарьял характеризується як житло змія. Зелені береги Арагві, Кайшаурская долина, похмура Гуд-гора є прекрасною обстановкою для поеми Лермонтова. Ретельно підібрані епітети підкреслюють необузданность і силу природи.

Потім зображені земні краси чудовою Грузії. Поет концентрує увагу читача на побачене Демоном з висоти його польоту «земній краї». Саме в цьому фрагменті тексту рядки наповнюються життям. Тут з`являються різні звуки і голоси. Далі зі світу піднебесних сфер читач переноситься в світ людей. Зміна ракурсів відбувається поступово. Загальний план змінюється великим.

У другій частині картини природи передаються очима Тамари. Контраст двох частин підкреслює багатоликість природи Кавказу. Вона може бути як буйної, так і безтурботним і спокійною.

Характеристика Тамари

Важко сказати, що образ Тамари в поемі «Демон» набагато реалістичніше самого Демона. Її зовнішній вигляд описується узагальненими поняттями: глибокий погляд, божественна ніжка та інші. У поемі акцент зроблено на безтілесності проявів її образу: посмішка «невловима», ніжка «пливе». Тамара характеризується як наївна дівчина, у чому простежуються мотиви дитячої незахищеності. Описується і її душа - чиста і прекрасна. Усі якості Тамари (жіночу чарівність, душевна гармонія, недосвідченість) малюють образ романтичної натури.

Отже, образ Демона займає особливе місце у творчості Лермонтова. Дана тема цікавила не тільки його, але й інших діячів мистецтва: А. Г. Рубінштейна (композитора), М.А.Врубеля (художника) та багатьох інших.