Порівняльна характеристика Кутузова і Наполеона: таблиця. Образ Кутузова в романі Л. М. Толстого "Війна і мир"

Один з унікальних і геніальних письменників, відомих у всьому світі, «велика надія російської літератури», людина, який намагався заново осмислити життя, зрозуміти її закони і розгадати таємниці. У Льва Миколайовича Толстого був особливий погляд на світоустрій, у тому числі йому належить і теорія про роль людини в історії та його значення в контексті вічності. У романі "Війна і мир" цю концепцію втілили в собі полководці двох великих армій. Порівняльна характеристика Кутузова і Наполеона (таблиця з короткими висновками по темі буде представлена нижче) дозволяє повністю розкрити ставлення письменника до питання: «Чи може одна людина створити історію?»

Життя і творчість Л. М. Толстого

Життя Льва Миколайовича багата подіями. Юність його пройшла в Петербурзі, де він був одним з головних заводив і відомим гульвісою. Потім доля закинула його на Кримську війну, після якої письменник знову повернувся до столиці. Тут, вже подорослішав і чимало повидавший, він починає співпрацювати з журналом «Современник», тісно спілкуючись з редакційним складом (Н. А. Некрасов, А. М. Островський, І. С. Тургенєв). Толстой публікує «Севастопольські оповідання», де малює картини, пройденої їм війни. Потім подорожує Європою і залишається їй вельми незадоволений.

У 1956 році йде у відставку і починає життя поміщика в Ясній Поляні. Одружується, займається господарством і пише свої найвідоміші романи і повісті: «Війна і мир», «Анна Кареніна», «Воскресіння», «Крейцерова соната».

Помер Толстой в 1910 році на залізничної станції.

Роман «Війна і мир»

Роман-епопея описує події часів наполеонівської війни (1805-1812 рр.). Твір мав величезний успіх як в Росії, так і в Європі. «Війна і мир» - художнє полотно, яке не має аналогів у літературі. Толстому вдалося зобразити всі суспільні класи, починаючи імператорами і закінчуючи солдатами. Небувала еволюція характерів і цілісність образів, кожен герой постає живим повнокровним людиною. Письменникові вдалося відчути і передати всі грані психології російського народу: від піднесених поривів до безжальних, майже звіриних настроїв натовпу.

Дивним вийшов образ Кутузова, тісно пов`язаний з Росією та її людьми. Протилежністю йому в усьому виступає самозакоханий і егоїстичний Наполеон. Саме ці персонажі будуть розглянуті докладно.

Роль особистості в історії: Кутузов і Наполеон

Толстой, завжди звеличували велич і міць російського народу, показав у своєму романі, що саме він переміг у війні. Більше того, почуття народності лягло в основу головної оцінки вчинків персонажів у романі. Тому Кутузов - полководець і видатний військовий - постає одним з російських людей, він не стільки особистість, скільки частину країни. Саме в єдності з народом запорука перемоги Кутузова.

Протилежністю йому є Наполеон, який відокремив себе від світу, загордився практично богом. Більш докладно відмінності цих персонажів ілюструє порівняльна характеристика Кутузова і Наполеона (таблиця розміщена нижче). Проте вже зараз можна сказати про те, що, на думку Толстого, людина, яка вирішила поодинці змінити світ, приречений на поразку.

Образ Кутузова

Толстой зобразив Кутузова в романі своєрідним старцем, прекрасно знають життя і розуміючим, що чекає попереду. Він знає, що бій під Аустерліцем буде програно, і спокійно говорить про це. Він засинає на раді, прекрасно розуміючи, до чого в підсумку призведуть всі розмови. Кутузов відчуває биття життя, розуміє її закони. Його бездіяльність обертається народною мудрістю, вчинками його керує інтуїція.

Кутузов - полководець, але всі його дії підпорядковані великої волі самої історії, він її «раб». Але тільки так, зайнявши вичікувальну позицію, можна було перемогти. Саме ця думка Толстого втілилася в характері Кутузова.

Образ Наполеона

Імператор Наполеон Бонапарт - повна протилежність Кутузову. На відміну від цільної особистості російського генерала, Толстой зображує французького імператора в двох іпостасях: людина і полководець. Як полководець Наполеон талановитий, володіє багатим досвідом і знанням військової справи.

Але для Льва Миколайовича головним є саме людська складова, душевні якості, психологічні особливості. Саме в цьому відношенні письменник розвінчує романтичний образ ворожого полководця. Вже в описі зовнішність Наполеона видно ставлення автора: «маленький», «жирний», нічим не примітний, позер і егоїст.

Наполеон - імператор Франції, але йому мало влади над своєю країною, він бачить себе володарем світу, вважає себе вище за інших. Прагнення до володіння поглинуло його, він морально бідний і нездатний відчувати, любити, радіти. Наполеон йде по трупах до своєї мети, адже вона виправдовує будь-які засоби. «Переможців не судять», - ось його девіз.

Порівняльна характеристика Кутузова і Наполеона: таблиця

Узагальнення таблиці

Порівняльна характеристика Кутузова і Наполеона (таблиця представлена вище) побудована на протиставленні індивідуалізму і народності. Тільки людина, загордився себе вище і краще за інших, міг почати кровопролитну війну заради досягнення своїх егоїстичних цілей. Такий персонаж не може стати героєм, тому Толстой, з його гуманізмом і вірою в народну мудрість, малює його негативно і відштовхуюче. Зовнішність, хода, манери, навіть характер Наполеона - все це наслідок його прагнення показати себе надлюдиною.

Кутузов, мудрий, спокійний, здавалося б, бездіяльний, несе в собі всю міць російського народу. Він не приймає рішень - він слідує за ходом подій. Він не намагається створювати історію - він підпорядковується їй. У цьому смиренні укладена його духовно-моральна сила, яка і допомогла виграти війну.

Висновок

Неймовірну народну міць уклав Л. М. Толстой у свій роман «Війна і мир». Короткий опис цієї сили дано на прикладі образу Кутузова, який протиставлений духовно бідному, не розуміють свій народ, Наполеону. Великий російський полководець і французький імператор втілили в собі два начала: творче і руйнівне. І, зрозуміло, гуманіст Толстой не міг наділити Наполеона жодної позитивної рисою. Як і не міг він очорнити образ Кутузова. Герої роману мають мало спільного з реальними історичними особистостями. Але Лев Миколайович і створював їх з метою проілюструвати свою історичну концепцію.