"Фауст" Гете. Аналіз твору
Творчість великого німецького мислителя, вченого і поета Йоганна Вольфганга Гете випадає на період завершення епохи європейського Просвітництва. Сучасники молодого поета говорили про його геніальному прояві як особистості, а в похилому віці його називали «олімпійцем». Мова піде про сам відомому творі Гете - «Фауст», аналіз якого ми проведемо в даній статті.
Подібно повістей Вольтера, провідною стороною тут є філософські ідеї і роздуми. Тільки, на відміну від Вольтера, у поета дані ідеї втілюються в живих, повнокровних образах першої частини твору. «Фауст» Гете відносять до жанру філософської трагедії. Загальфілософські проблеми і питання, до яких звертається автор, набувають характерну для творчості того часу просвітницьку забарвлення.
Сама історія про Фауста неодноразово обігрувалася в сучасній Гете літературі. Будучи п`ятирічним хлопчиком, він сам вперше познайомився з нею на виставі народного лялькового театру, який показував інсценізацію старої німецької легенди. Втім, ця легенда має історичну підоснову.
Доктор Фауст був мандрівним лікарем, провісником, алхіміком, астрологом і чаклуном. Його сучасники-вчені, такі, як Парацельс, говорили про нього як про самозванця і шарлатанів. А його студенти (Фауст свого часу викладав на посаді професора в університеті), навпаки, характеризували свого вчителя як безстрашного шукача знань і незвіданих шляхів. Прихильники Мартіна Лютера вважали Фауста нечестивцем, який за допомогою диявола творив уявні і небезпечні речі. Після його раптової кончини в 1540 році життя цієї загадкової особистості обросла безліччю легенд, сюжет яких був підхоплений авторської літературою.
"Фауст" Гете за обсягом можна порівняти з епосом Гомера "Одіссея". Твір, робота над яким велася протягом шістдесяти років, увібрало в себе весь життєвий досвід автора, геніальне осягнення всіх історичних епох людства. Трагедія "Фауст" Гете ґрунтується на художніх прийомах і способах мислення, які були далекі від поширених у той час в літературі. Тому найкращий спосіб перейнятися ідеями, закладеними в твір, - це неспішне коментоване читання.
"Фауст" Гете - це філософська трагедія, в центрі якої головні питання людського буття, визначають сюжет, художню та образну системи. За задумом автора, головний герой проходить по різних країнах і епохам. Фауст є збірним образом всього людства, тому сценою його дій виступає вся глибина історії і простір світу. Тому особливості побуту і громадського життя описані досить умовно.
Трагедія "Фауст" Гете, цитати з якої вже давно стали фразеологізмами, справила величезний вплив не тільки на сучасників письменника, а й на послідовників. Воно відобразилося у множинних варіаціях продовження першої частини, самостійних творах таких авторів, як Дж. Байрон, А.С. Пушкін, Х.Д. Граббе і т.д.