Аналіз: «Демон» Лермонтова - вершина в історії світової романтичної поеми

Проводячи аналіз («Демон» Лермонтова), слід насамперед зазначити, що цей твір поета і понині вважається одним з найбільш суперечливих, загадкових і глибоких у творчості Михайла Юрійовича. Вся складність полягає в тому, що аналізувати поему можна з різних ракурсів: космічного, який представлений ставленням Демона до Бога і Всесвіту, психологічного і навіть філософського. Лермонтов не був першою людиною, яка у своїх творах звертався до образу занепалого ангела, що оголосив Богу війну. До нього дану тему по-різному трактували і Гете («Фауст»), і Байрон («Каїн») і, звичайно ж, Мільтон («Втрачений рай»).

Образ Демона в поемі Лермонтова

Аналіз: «Демон» Лермонтова примітний, в першу чергу, тим, що автор незвично підійшов і до сюжету поеми, і до зображення ключового образу. Лермонтовський Демон - це дивовижне поєднання величезної внутрішньої сили, прагнення позбутися гнітючого відчуття самотності, бажання долучитися до добра і трагічного безсилля, пов`язаного з неможливістю досягти бажаного. Читачеві Демон представляється таким собі бунтівним протестантом, який протиставив себе не тільки Богу, але також і всьому світу, всім людям.

Головний герой - «цар пізнання і свободи», який повстає проти всього, що сковує розум. Демон в поемі Лермонтова відкидає світ, в якому відсутня істинне щастя, де люди одно бояться як любити, так і ненавидіти, постійно перебувають у владі мирських пристрастей. Однак це глобальне заперечення демонструє не тільки силу Демона, а і його слабкість. Адже з висоти нескінченних просторів космосу він просто нездатний побачити і оцінити всю красу земної природи.

Гордовите усамітнення обтяжує Демона, він часто сумує про спілкування з людьми і світом. «Жити для себе» йому остогидло, і виходом з темниці похмурого самотності йому бачиться любов до простої дівчини Тамарі. Однак для нього залишаються недосяжними пошуки краси, гармонії, любові і добра.

Філософські питання, що піднімаються в творі

Аналіз («Демон» Лермонтова) проводити кілька складно, адже автор утримався від виразу особистої позиції, дозволивши твору жити своїм життям, бути багатозначним. Намічене в більш ранніх поемах викриття індивідуалістичного мислення присутній і в «Демона». Руйнівний початок Михайло Юрійович трактує як антігуманістіческое. Однак у той же час деякі питання, поставлені в «Демона», так і залишаються невирішеними. Наприклад, неясним залишається, кого поет бачить у своєму Демоне - носія зла (нехай і страждаючого) або ж жертву несправедливості? Чому була врятована душа Тамари - просто на догоду суворій цензурі того часу або ж саме така розв`язка була задумана з самого початку як неминучий ідейний хід? Примирної чи ні є кінцівка твору і поразка Демона? Аналіз («Демон» Лермонтова) зосереджується навколо цих та багатьох інших питань. Які, до слова, є найпереконливішим доказом високої філософської навантаження твору. Діалектичне поєднання «добра» і «зла» в поемі, барвисте зображення спраги ідеалу і його втрати, ворожість по відношенню до світу і бажання примиритися з ним - всі ці теми пронизують поему червоною ниткою, роблячи її воістину унікальним твором.

Художні прийоми в поемі «Демон»

Аналіз поеми «Демон» Лермонтова - це і звернення до її художньому своєрідності. Будучи колоритним зразком романтизму, твір практично повністю будується на антитезах. Герої постійно протиставляються один одному: це образи Демона і Бога (землі і неба), Демона і Ангела (смерті і життя), Тамари і Демона (реальності й ідеалу). Присутні у творенні поета і контрастують один з одним етичні та соціальні категорії. Затвердження і заперечення, гармонія і боротьба, добро і зло, ненависть і любов, тиранія і свобода - в «Демона» ці суперечливі поняття буквально зійшлися один з одним.

Висновок

Чим так привернув увагу читачів до поеми Лермонтов? «Демон», аналіз якого ми проводимо, - це твір, в якому об`єдналися потужна поетична фантазія, пафос сумнівів і заперечення, неповторний ліризм поета, загадковість, простота і зрозумілість викладу.

На тлі всього цього читачам і всьому світу задаються важливі філософсько-моральні питання, на які людство шукає відповіді тисячоліттями.