Перша демонстрована «мильна опера» в СРСР - засіб масового ураження
Почнемо, напевно, з дефініцій. СРСР припинив своє величне існування в сумнозвісному 1991 році. Значить, все «мильні опери», які демонструвалися до підписання Біловезьких угод, в повній мірі можуть відноситися до категорії «Мильна опера в СРСР».
Що таке «мильна опера»?
Це довга жаліслива екранізована історія з послідовним сюжетом, де кожен епізод перетворюється на одну коротку серію. Перші «мильні опери» в США почали виходити на радіо, і тільки потім вони завоювали телеекрани. Уже став загальновідомим і загальноприйнятим штампом той факт, що назва «мильна опера» виникло через те, що першими спонсорами і рекламодавцями даних серіалів були великі корпорації, що виробляють предмети гігієни. Хоча існує ще одна цілком правдоподібна передісторія виникнення потішного назви. «Мильні опери» з`явилися в Америці в довоєнний період і були розраховані на домогосподарок, зайнятих пранням і прибиранням. Руки у них були в милі, звідси і назва. А компанія ProcterGamble скористалася цією рекламною нішею вже пізніше, винятком не стала і перша демонстрована «мильна опера» в СРСР.
Початок
Завдяки своїй специфічній аудиторії все «мильні опери» сентиментальні, якщо не слізливий. Домогосподарки бальзаківського віку, вимагають краси і душевності. У якийсь момент жертвою голлівудської продукції попадали та домогосподарки СРСР, в якому, як відомо, сексу не було, а ось всепоглинаюча любов мала місце. Однак ця історія почалася не з голлівудською, а з бразильською кінопродукції. Перша демонстрована «мильна опера» в СРСР, яка і прищепила радянським жінкам любов до цього піджанру кінематографа, була захоплива «Рабиня Ізаура».
Цього серіалу вдалося те, що не вийшло у багатьох інших реформаторів - в російську мову увійшло нове слово. Якщо в 70-ті роки СРСР експортував до Англії слово «дача», то в 80-і мир відповів нам «фазендою». Майже всі садові ділянки в шість соток відразу стали «фазендами». Серіал вийшов у Бразилії в 1976 році, а в Радянський Союз він прийшов в 1988. 16 жовтня того року на блакитних екранах Союзу почала тріумфальний хід першого демонстрована «мильна опера» в СРСР. Що це був за рік, що відбувалося в країні, що її громадянки з такою охотою занурилися в перегляд «бразильського мила»?
СРСР в 1988
1 січня 1988 розпочався другий етап перебудови. Набув чинності 2-й пакет законів про економічні реформи. Продовжувалася війна в Афганістані, і мами чекали своїх синів додому. Незабаром і почалося виведення військ. Відбулася перша публічна бандитська «стрілка», з`явилися цілі мафіозні клани. Стан людей в країні переходило від істеричного до депресивного. Далі Нагорний Карабах і лист Ніни Андрєєвої «Не можу поступитися принципами» про те, що радянські жінки не готові змиритися з процесами перетворення країни в місце зустрічі люберецких і Долгопрудненського. Навряд чи можна бути впевненим у тому, що дозвіл ідеологічного відділу ЦУ КПРС на демонстрацію в країні «Рабиня Ізаура» було витонченим відповіддю на лист Ніни Андрєєвої, але якесь зерно істини в цьому є. Жінки - це завжди ядерний електорат будь-якого уряду, що позиціонується на ідеї «немає влади, аще не від Бога» або по-іншому це можна було б виразити так, що вже діюча влада має право на продовження своєї роботи, так як вона править. Перебудова могла зруйнувати цю жіночу стратагему, про що свідчило лист Ніни Андрєєвої, тому засобом масового ураження зріє невдоволення жінок СРСР були обрані серіали.
Ідеологічний інструмент
«Мильна опера» в СРСР - це класичний варіант каналізації невдоволення і направлення його в ілюзорні світи чужого щастя. І головне, кожен вечір. Бразильський серіал двадцятирічної давності перетворився на подію, що затьмарило майже всі політичні. Бабусі на лавочках перестали обговорювати реабілітацію Бухаріна і занурилися в перемивання кісточок Ізаури. Своєрідна анестезія. Вибір серіалу, до речі, був дуже грамотним. На відміну від бездуховних американських, «Рабиня Ізаура» була знята на основі класичного сентиментального роману, мала спочатку збудований сюжет і високу якість режисерської роботи. Дуже вдалий кастинг акторів. Так, Леонсио виявився схожий на Андрія Харитонова, актора, який зіграв героя незадовго до «Рабиня Ізаура», у фільмі «Зірка і смерть Хоакіна Мур`єти», що відразу привернуло до нього жіночі серця. У кожному разі титул «Перша демонстрована мильна опера в СРСР» заслужено дістався саме незабутньої «Рабиня Ізаура»!
І пішло-поїхало
Після того як радянські жінки оцінили надане їм нове задоволення, на телеекран вийшли «Багаті теж плачуть» та «Просто Марія». І все нові і нові закордонні «мильні опери». Потім почалася ера нескінченної «Санти-Барбари» і закінчився Радянський Союз. До речі, треба відзначити, що перед серіалами із США кілька років показували латиноамериканські. Мабуть, вони краще лягали на менталітет нації. Не можна сказати, що ці 3-4 роки, коли від павловськой реформи відволікали не герої «Як гартувалася сталь», а Луселія Сантос, були вже зовсім поганими. Вечори були зайняті переглядом нескінченних епізодів все нових серіалів, «мильні опери» 90-х користувалися великим успіхом, а на кухнях, вже не комунальних, стали менше лаяти уряд.