Таємниця шедевра Леонардо да Вінчі «Мадонна Літта»

Геній італійського інтелектуала і гуманіста Леонардо да Вінчі універсальний і загадковий. Не менш таємнича і його знаменита картина «Мадонна Літта». Загадки починаються з датування полотна і закінчуються сумнівами деяких мистецтвознавців у факті авторства великого італійського художника. Але про все по порядку.

Сюжет картини Леонардо да Вінчі «Мадонна Літта»

Це поширений богословський сюжет, присвячений Богоматері і Немовляті-Христу. Згідно ранньохристиянської традиції, художник показував Марію цілком зосередженої на дитині, тоді як погляд маленького Ісуса був спрямований на глядача. Так само композиційно вирішена і робота да Вінчі «Мадонна Літта». Діва Марія зображена на тлі двох вікон у вигляді арок, з яких ллється блакитний прозорий світло, посилюючи темний фон за її спиною. Спереду фігура Богоматері з немовлям висвітлена м`яким світлом, джерело якого розташований як би перед зображенням. Мати любовно і дбайливо тримає, обхопивши, немовляти. Хлопчик ніжно припав до неї. Правою ручкою він обхопив материнські груди, а в лівій - тримає щегленком.

Символіка полотна Леонардо да Вінчі «Мадонна Літта»

Вона закладена і в сюжеті, і в композиції картини. Одухотворений погляд Богоматері підкреслено сконцентрований на сина, оскільки для неї Він є центром Всесвіту. Погляд немовляти розмикає закриту композицію картини. Христос дивиться на глядачів і немов би говорить: «Я завжди з вами». Така символіка була присутня на ранньохристиянських фресках, знайдених в римських катакомбах. Вона дуже вразила Леонардо да Вінчі. «Мадонна Літта» стала результатом творчого осмислення цього символічного обіцянки Христа людству, так само як і зображення процесу годування. Бог втілився в людину і вигодуваний молоком матері. Через це годування Він приймає і людську душу. І тут знаменної деталлю бачиться зображення щегленком. Історикам відомий той факт, що Леонардо нерідко приходив на пташиний ринок, купував і відпускав в небо птахів. Художник вважав, що пташина душа через годування копіює душу людини. Фігурка щигля на картині як би підтверджує ідею про те, що в сцені вигодовування немовляти материнським молоком відбувається інше таїнство - духовне годування.

Доля великої картини

До того як художній твір виявилося в залах Ермітажу, воно зберігалося в колекції міланського герцога Литта. Звідси виникла назва картини. До цього вона іменувалася «Мадонна з немовлям». У 1865 році герцог продав картину Ермітажу за сто тисяч франків. Твір був у такому жалюгідному стані, що потрібна була термінова реставрація. Картину перенесли з дерева на полотно, застосувавши унікальну технологію. Особливість відновлення полотна полягала ще й у тому, що автор при її створенні сам чимало експериментував, створюючи нові сполуки фарбувальних пігментів, змішуючи масло і темперу і використовуючи спеціальний клей, синтезований з найдрібніших частинок козячого пергаменту і мав кришталеву прозорість. Художник домагався точності в передачі свого задуму на полотні, оскільки був переконаний в тому, що результат роботи майстра те саме творінню Бога. Леонардо да Вінчі вважав, що в повітрі витають образи і подоби, а завдання художника - вловити і втілити їх. Поняття образу (imago) і подібності (similitude) в середньовічному богослов`ї означало також Тіло і Кров Христа. Ось що закодував у своїх художніх творах великий Леонардо.

Дата і авторство картини

Традиційно вважається, що картина Леонардо да Вінчі «Мадонна Літта» була розпочата в 1480 році і переписана в 1495-му. Проте деякі дослідники вважають, що полотно було створено на початку 1500-х років. Таке припущення пов`язане з даними про те, що Леонардо отримав в 1506 році замовлення на зображення Мадонни від французького короля Людовика XII і від Папи Льва X, який просив написати Мадонну з немовлям на руках. І якраз в картині «Мадонна Літта» (фото - у статті) дитина не сидить на колінах у матері, як Леонардо малював на інших полотнах, а покоїться в її руках.

Інтрига з авторством картини теж давно дозволена. Безумовно, автором її є Леонардо да Вінчі. Про це говорять його записи, що свідчать про опрацювання композиції, неповторна рука майстра у створенні голови Богородиці, деяких частин тіла Ісуса, копітка робота Леонардо над світлотінню. Спеціально не прописані складки одягу та деталі фону при ретельного опрацювання осіб на картині - теж не є свідченням того, що твір було створено не майстром, а його учнями, як передбачалося раніше. Леонардо да Вінчі навмисно занурює фон в морок, щоб лик Богоматері з немовлям таємниче і опукло проступав з нього, висувався назустріч глядачеві, вражаючи неземним величчю і монументальністю.