Яке значення фрази «Мене, текел фарес»? Роман: Олеся Миколаєва, «Мене, текел фарес»

«Мене, текел фарес» - таємничі слова, що хвилюють людей тисячоліттями. Що полягає в них? Відповідь знайдемо в Біблії. Ця захоплююча історія викладена у п`ятому розділі книги Даниїла, яка міститься в записах Старого Завіту.

Історія пророцтва

Вавилонський цар по імені Валтасар влаштував для своїх вельмож грандіозний бенкет. Напившись вина, він повелів слугам доставити золоті та срібні чаші, які його батько Навуходоносор колись викрав з Єрусалимського храму і осквернив язичницьким вживанням. Зі святих приладдя наближені владики пили вино. Під час вакханалії все співтовариство невтомно восславляла язичницьких ідолів. В ту саму хвилину і сталося неймовірне подія, не на жарт злякався Валтасара, - у повітрі з`явилася кисть руки, що писала на вапняній стіні незрозумілі царю слова.

Валтасар зніяковів, його охопила сильна дрож, він негайно закликав до себе ворожок та віщунів, щоб ті прочитали і витлумачили написані слова. Тому, хто впорається з цим, владика пообіцяв велику владу. Але ніхто з тих, хто прийшов не міг ні прочитати, ні тим більше розтлумачити значення написаного. Тоді цариця нагадала чоловікові про божому людині Данила, який був приведений Навуходоносором в Вавилон разом з іншими полоненими іудеями з Єрусалиму. Данило був відомий високим духом, божественної мудрістю і умінням пояснювати сновидіння.

Бранець відмовився від нагород Валтасара, а слова прочитав і витлумачив. Але колись він нагадав царю історію його батька, якому Бог дарував колись честь і велич, але той неправильно скористався цими дарами. Навуходоносор загордився і став деспотом і самодуром, за це Господь відняв у нього людський розум і дав натомість звіриний, поки правитель не усвідомив того, що над усіма царствами і царями володарює один тільки Всевишній.

Данило дорікнув Валтасара в тому, що історія батька, хоча і була тому відома, нічому його не навчила. Валтасар забув Бога і разом з усією своєю компанією прославив ідолів. За це і послав Господь пальці, які написали цареві вирок: «Мене, мене, текел, упарсін».

Символічний зміст фрази

У Єлизаветинської Біблії слово «упарсін» пишеться як «фарес». Так що в церковнослов`янській інтерпретації ця фраза звучить дещо інакше: «Мене, текел фарес (упарсін)». Буквальний переклад з арамейської мови говорить: «міна, міна, шекель і полміни» - це міри ваги, що застосовувалися в давньосхідних країнах. Міна дорівнює приблизно 500 грамам, полміни, відповідно, 250 г, а шекель дорівнює приблизно 11,5 г. Але важливим було не точне вимір, а символічний зміст цієї таємничої фрази: «Мене, текел фарес». Переклад словесної формули може звучати і так: «Обчислений, обчислений, зважений, розділений». Їх Данило растолоковал наступним чином: Бог перелічив (осмислив) значимість царства і поклав йому кінець, зважений і знайдений дуже легким (незначним) і сам Валтасар. Володіння його розділені і віддані іншим володарям - персам і мидянам. У ту ніч Валтасар був погублений Дарієм Мідійським, Вавилон перейшов до персів, пророцтво справдилося.

У світовій культурі

Фраза «Мене, текел фарес» стала знаковою у світовій культурі. Так само як і в Біблії, вона алегорично використовується і сьогодні, щоб «зважити» справи, вчинки і наміри людини. Не будемо забувати і про те, що ці слова з`явилися пророкуванням близького кінця одягненого владою і привілеями людини, яка непомірно сам себе звеличив і вийшов за рамки розумного. Тому формула «Мене, текел фарес» вживається ще й тоді, коли хочуть передбачити крах володаря і сатрапа. Не випадково адже революційний траурний гімн («Ви жертвою пали в бою роковому»), який супроводжував похорони загиблих більшовиків, зловісно натякає, що поки деспот, мовляв, бенкетує в розкішному палаці, фатальна рука історії виводить на стіні грізне передвістя.

Приблизно в тому ж ключі звучить згадка про написи «Мене, текел фарес» в музичній композиції «Ще одну цеглину в стіні» групи Pink Floyd, взятої на озброєння чорношкірими студентами Африки в якості гімну протесту проти расизму.

Можна почути безсмертні слова і у фільмах вітчизняних і зарубіжних кінематографістів («Сталкер», «Історія лицаря» та ін.).

У живописі та графіці

Картина великого Рембрандта «Бенкет Валтасара», створена в 1635 році, теж присвячена словами «Мене, текел фарес». Значення їх розкривається за допомогою виразних мальовничих прийомів. Особливу увагу майстер надає емоційному впливу грізною і чудовою написи на героїв полотна.

Не поступається за силою художнього впливу на глядача і картина «Бенкет Валтасара» Василя Сурікова, створена в 1874 році. Це епічне полотно виключно гостро передає смак епохи, напруга і знаковий зміст подій.

Французький гравер і карикатурист Джеймс Гілрой використовував сюжет про Валтасаре для сатиричного малюнка, присвяченого самообдурення імператора Наполеона.

У літературі

Ця, що стала крилатою, фраза зустрічається у багатьох літературних творах. Так називається роман російського письменника-емігранта Івана Нажівіна, осмислює прийдешню небезпеку революції 1905 року. Своєрідним попередженням є ці слова короткий зміст саркастичного збірки «Б. Вавилонська »Михайла Веллера. Згадка фрази є в романі «Ім`я троянди», написаному Умберто Еко, в фентезі «Тірмен» українських письменників, які творять під псевдонімом Генрі Олді, у творі В. Єрофєєва «Москва-Петушки», в іронічних віршах Дмитра Пригова і в інших творах.

Книга Олесі Ніколаєвої

На початку нового тисячоліття створила твір з промовистою назвою «Мене, текел фарес» Олеся Миколаєва, російський прозаїк і поет. У 2010 році вона була удостоєна Ордена Російської Православної Церкви святої княгині Ольги за просвітницьку діяльність, а в 2012 році отримала Патріаршу літературну премію. З великою любов`ю, гумором і сумом письменниця відтворює світ руського чернецтва і особливості взаємин в середовищі християн. Можна сказати, що вустами таких авторів, як Олеся Миколаєва, Господь закликає віруючих людей зупинитися, поглянути на себе з боку і об`єктивно оцінити, виконують вони головну заповідь Христа: «Любіть один одного». Бути коханим - це природна потреба кожної людини. Від того, що на землі охолола любов, світом безбоязно править зло. Інтриги, ненависть, взаємні переслідування в середовищі християн - це те, що отруює чисту гарячу любов до Бога і людей і неймовірно послаблює духовно-моральну місію дітей божих. Слова «Мене, текел фарес», якими озаглавлений роман, звучать у ньому в контексті переживань юного ченця, «пораненого» відсутністю любові, розуміння і всепрощення в середовищі найдорожчих йому людей християнського світу. І тут це - заклик зупинитися і задуматися.