Міжнародні резерви російської федерації та їх обсяг

У політичному і фінансовому становищі країни на світовій арені велику роль відіграє обсяг міжнародних резервів. Росія в цьому сенсі стабільно утримується в першій десятці, навіть незважаючи на пряму залежність обсягу резервів від цін на нафту.

Визначення ЗВР

Золотовалютні, або як їх ще називають, міжнародні резерви (ЗВР) - це активи держави, які володіють високим ступенем ліквідності і управляються головним грошово-кредитним інститутом країни. Як правило, таким органом є Центральний банк. Стандартно ЗВР обчислюються в монетарному золоті та іноземній валюті, яка називається резервною. На сьогодні таких валют всього дві - американський долар і євро. Крім того, до складу ЗВР входять спеціальні права запозичення, або SDR (Special Drawing Rights), що емітуються Міжнародним валютним фондом, а також резервні позиції в МВФ.

Міжнародні резерви Російської Федерації включають в себе всі складові.

Структурування резервів

На сьогодні фінансові інститути відрізняються куди більшою розмаїтістю і більш широким розумінням, ніж це було раніше. Тому складові фінансових держрезервів являють собою більш змістовні елементи. Кошти в іноземній валюті являють собою не тільки готівку в світової резервної грошовій одиниці. До них також належать депозити, у тому числі в золоті, кредити в рамках зворотного РЕПО, оформлені в центробанках, Банку міжнародних розрахунків, а також у комерційних банках, що мають високі рейтинги кредитоспроможності за стандартами міжнародних рейтингових агентств SP, Moody`s і Fitch Ratings.

До даного виду резервів належать і боргові цінні папери, які випущені іноземними компаніями. Рейтинг випускаються паперів повинен бути високим також за стандартами міжнародних рейтингових агентств SP, Moody`s і Fitch Ratings. До складу ЗВР включаються також цінні папери, передані як позик.

Міжнародні накопичення в іноземних резервах перераховуються в американські долари згідно з офіційними обмінними курсами.

Міжнародний валютний фонд у складі ЗВР

До штучних резервним і платіжним засобам ставляться Special Drawing Rights, або Спеціальні права запозичення. Цей інструмент випускається Міжнародним валютним фондом (МВФ), готівкової форми не має, тобто представляє собою тільки записи на банківських рахунках. Звертається тільки всередині Фонду та застосовується для вирівнювання платіжних балансів, покриття дефіциту та кредитних зобов`язань. СПЗ не мають характеристик ні боргових зобов`язань, ні валюти.

Цей інструмент з`явився в 1969 році з метою нівелювати дилему Триффіна, отражавшую протиріччя в Бреттон-Вудської системі організації кредитно-грошових відносин і розрахунків між країнами. Протиріччя виникло при зіткненні національної природи резервної валюти і її міжнародних характеристик.

Резервна позиція в МВФ включає в себе резервну і кредитні частки. Перевищення обсягу квоти грошової маси над тією сумою, яка лежить у Фонді на рахунках держави-учасниці, називають резервною часткою. Відповідно кредитна частка дозволяє придбати кошти МВФ понад резервної частки.

Традиційне золото

Структура міжнародних резервів Російської Федерації, зрозуміло, містить і запаси монетарного золота, тобто фізично існуючого. Спочатку золоті резерви формувалися для забезпечення національних валют. З 1937 року російський рубль був прив`язаний до долара. Однак, після війни в СРСР стала стрімко набирати обертів золотодобувна промисловість, з кожним роком запаси золота в казні збільшувалися на 100 тонн. У 1950 році Сталін прийняв рішення скасувати прив`язку рубля до долара і встановити золотий вміст національної валюти Радянського Союзу. Через два роки Сталін висунув ідею про створення альтернативного доларовим ринку. Але реалізувати ідею не встиг. Після смерті Сталіна Микита Хрущов вибрав прозахідний шлях розвитку. Забезпечення рубля золотом радянський лідер порахував несвоєчасним і повернув прив`язку російської валюти до долара США.

У США долар був забезпечений золотом до 1971 року, коли президент країни Річард Ніксон офіційно оголосив про скасування золотого забезпечення долара. До того моменту державні запаси золота країни скоротилися до рекордних 9,83 тис. Тонн з 21,8 тис. Тонн в 1949 році. Саме тоді з`явився міжнародний валютний ринок з плаваючими курсами валют. Ринок характеризується вільною кон`юнктурою. І хоча офіційно долар і фунт стерлінгів втратили статус резервних валют, американський бакс не просто зберіг, але і всіма способами зміцнює свої позиції.

Востаннє золоті запаси США піддавалися ретельному аудиту в 1953 році. Запас зберігається в чотирьох сховищах. Крім казенного запасу США, на території країни зберігаються резерви дорогоцінного металу як мінімум 60 держав. Кількість рідних та іноземних запасів міститься в таємниці, породжуючи на цей рахунок чимало чуток.

Червоне золото Росії

Згідно з даними з відкритих джерел, міжнародні резерви Росії на сьогодні містять +1238 тонн золота. За цим показником Російська Федерація офіційно займає шосте місце у світі. Частка золота в загальному обсязі ЗВР становить 12%. Варто відзначити, що до початку Першої світової війни Російська імперія мала один з найбільших в світі обсягів золота - 1,4 тис. Тонн. Світова та Громадянська війни неабияк спустошили казну - до 1928 року залишилося всього 150 тонн. У сталінський період скарбниця знову «розпухла» і містила вже 2,5 тис. Тонн до 1953 року. Проте потім запаси золота тільки знижувалися, досить великий його обсяг продав за кордон Микита Хрущов. У 1991 році представники керівництва країни заявляли, що від радянської спадщини нащадкам залишилося всього лише 290 тонн дорогоцінного металу.

Російські золоті резерви діляться на дві непропорційні частини. Більша частина, якою розпоряджається Центробанк за погодженням з російським урядом, зберігається безпосередньо в Банку Росії. Друга частина знаходиться в Держфонді дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння РФ, рішення про витрачання і поповненні цій частині резерву приймається безпосередньо президентом, а також урядом.

Динаміка золотих запасів

Запаси жовтого дорогоцінного металу, що входить в міжнародні резерви Російської Федерації, експерти на початок 2014 оцінювали в 40 млрд доларів. Хоча протягом всього 2013 Центробанк активно купував золото на російському ринку, тим не менш за підрахунками аналітиків, вартісний обсяг дорогоцінного металу знизився на 11 млрд доларів. Це призвело до того, що за підсумками 2013 рівень золота знизився до 7,8%, включеного в загальний обсяг міжнародних резервів Російської Федерації. Частка валютної складової в кошику на початок минулого року була доведена до 92,2%.

Аналітики відзначають, що з початку поточного року Центробанк продовжив нарощувати запаси золота в ЗВР, збільшивши їх обсяг в три рази. Оскільки така поведінка є незвичайним на ринку золота, зарубіжні експерти припускають, що саме недовіра до американської валюти штовхає Центробанк РФ на закупівлі.

Нафта - основа ЗВР Росії

Зростання національної «кубушки» розпочався в нульових роках 21 сторіччя. Міжнародні резерви Російської Федерації росли як на дріжджах завдяки високим цінам на вуглеводні аж до кризового 2008 року. До того моменту вони склали 600 млрд доларів. Для збереження стабільності в країні з початку кризового року був створений Фонд національного добробуту. Міжнародні резерви Росії стали свого роду фінансовим донором для нової структури. Це дозволило запобігти серйозні кризові явища, але обсяги ЗВР скоротилися. Тільки до середини 2013 року вдалося їх відновити - до 533 млрд руб.

Навесні минулого року ситуація стала різко змінюватися. Бойкот, оголошений країнами Західної Європи і США через приєднання навесні минулого року Криму до Росії, крім того, різке падіння цін на нафту, девальвація національної валюти, підтримка рубля, санкції і контрсанкціі - все це стало серйозними випробуваннями для російської економіки і не могло не вплинути на стан ЗВР. Вже до середини року їх обсяг скоротився на третину - до 382 млрд доларів, з яких 12 млрд припало на виплати МВФ. Падіння тривало протягом усього року, і на початку поточного року міжнародні резерви Російської Федерації досягли мінімуму 2007 року - 374 700 000 000 доларів. На початок травня їх обсяг дорівнював 358,5, млрд.